• Посилання скопійовано

Підприємець та поповнення обігових коштів ? фільм жахів чи невтішне сьогодення?

Листи ДПСУ від 23.08.2012 р., ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 23.08.2012 р.

Досвідчені бухгалтери та підприємці, отримуючи чергове роз’яснення податкових органів, знають, що наступне може бути ще гіршим... Проте позиція щодо теми, порушеної у листі ДПСУ від 23.08.2012 р. та листі ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 23.08.2012 р., як кажуть, «...гірше вже нікуди...».
Висновки щодо позицій, наведених в обох листах, такі:
підприємець ? платник єдиного податку* не має права поповнювати власний рахунок коштами, які по суті (за походженням) не є його доходом від підприємницької діяльності;
підприємець ? платник єдиного податку*, який дозволив собі таке поповнення, зобов’язаний включити таку суму до граф 2, 4 та 7 Книги обліку доходів. Тобто записати її до складу вартості реалізованих товарів, робіт послуг.
Таким чином, маємо ситуацію, коли підприємець, вносячи власні кошти на власний підприємницький рахунок отримує … ДОХІД!
Проте у цій ситуації не так дивує позиція податкового органу, який трактує як дохід будь-які кошти, що попадають на розрахунковий рахунок підприємця, а норми чинного законодавства, які дають право на таке тлумачення!
Розглядаючи цю ситуацію, необхідно надати відповідь на два запитання:
1.    Чи вважатимуться доходом будь-які кошти, які потрапили на рахунок «спрощенця», незалежно від джерела їх походження та призначення, зазначеного у квитанції?
2.    Чи дозволяють нормативно-правові акти Нацбанку підприємцеві (у т.ч. платнику єдиного податку) здійснювати поповнення свого підприємницького рахунка власними коштами?
Забігаючи наперед, відразу всіх розчаруємо: чинне нині законодавство ? далеко не на боці підприємців.
Щодо першого запитання. Зважаючи на приписи п. 292.1 ПКУ, доходом платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її госпдіяльності.
При цьому нагадаємо, що на відміну від процитованої норми ПКУ Указ Президента про спрощену систему оперував терміном «виручка», а не «дохід».
Отже, користуючись таким неоднозначним визначенням, податківці мають можливість трактувати термін «дохід» для підприємця ? платника ЄП ДУЖЕ широко і дозволяють собі дійти висновку про те, що кошти, покладені самим же підприємцем на свій же рахунок, цілком відповідають визначенню «дохід» згідно з п. 292.1 ПКУ.
Щодо другого запитання. Переглядаючи численні нормативно-правові акти Нацбанку, ми з великим подивом зауважили, що, наприклад, відповідно до п. 5.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах**, за поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, можуть здійснюватись всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
У контексті цього речення розглянемо два запитання:
1.    Які операції включають у себе розрахунково-касове обслуговування?
2.    Чи є перелік таких операцій у договорі на розрахунково-касове обслуговування, укладеному між підприємцем та банком?
Під терміном «розрахунково-касове обслуговування» Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розуміє послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.
Під переказом коштів цей Закон розуміє рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Щодо другого запитання, то, зрозуміло, що банк своїм договором не може обмежити перелік послуг, які надаються за договором розрахунково-касового обслуговування, не дозволяючи при цьому переказ коштів, коли ініціатор та отримувач виступають однією особою.
Тож якщо Податковий кодекс України дозволяє доволі широко тлумачити окремі його норми, то нормативно-правові акти Нацбанку досить прозоро вказують на можливість зарахування коштів самому собі без їх визнання доходами від підприємницької діяльності.
Сподіваємося, що податкові органи найближчим часом переглянуть свою позицію та під час тлумачення норм ПКУ керуватимуться спеціальними нормами чинного законодавства щодо конкретних відносин. Оскільки відповідно до п. 5.3 ПКУ інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
-----зноски---
* Йдеться про фізичних осіб ? платників єдиного податку: у листі ДПСУ ? другої та третьої групи, у листі ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ? тільки другої групи спрощеної системи.
** Затверджено Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492.
-----------------

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Спрощена система/ФОП на загальній системі

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ФОП на загальній системі»