Ціновий удар
Комунальні тарифи зростають так само стрімко, як девальвує гривня. Національна комісія, що здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг, підвищила з 1 квітня поточного року мінімальний тариф на газ для населення в 3,3 раза — до 3,6 тис. грн за тис. м3. А це означає, що вже в травні всі українці отримають платіжки за газ із сумами, що більш ніж утричі перевищують квітневі.
На тлі збільшення безробіття, девальвації гривні, підвищення вартості продуктів харчування і зростання цін на транспортні послуги борги за комунальні послуги в країні також починають зростати. Тільки в столиці заборгованість населення за житлово-комунальні послуги на кінець грудня 2014 р. перевищила 1,5 млрд грн.
Жеки починають активно нагадувати жителям про своєчасну оплату благ. Наприклад, у прес-службі Святошинської РДА застерігають, що систематична несплата за комунальні послуги й накопичення боргів можуть закінчитися примусовим стягненням грошей через суд, зокрема за рахунок майна боржника. Головний застрашливий аргумент жеків — боржник ризикує втратити своє єдине житло, якого його можуть позбавити в рахунок погашення боргів за комуналку.
Правова вимога
«Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, крім як на підставі закону за рішенням суду, говорить ст.47 Конституції», — нагадала юрист компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Наталія Рачок.
Вона підтверджує тенденцію останніх місяців, коли жеки все активніше вдаються до стягнення боргів за житлово-комунальні послуги в судовому порядку. Положеннями Цивільного процесуального кодексу кожній людині гарантується право звернутися до суду для розгляду вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. При цьому ЦПК передбачає спрощений порядок розгляду такого роду спорів.
Ця процедура є прийнятною, оскільки заява про видачу судового наказу розглядається протягом 3 днів з моменту відкриття провадження, а сума судового збору за видачу судового наказу вдвічі менша, ніж за подання позовної заяви про стягнення заборгованості.
«Жеки цілком законно можуть звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргів за житлово-комунальні послуги. Така заява, швидше за все, буде задоволена, але лише в тому випадку, якщо заборгованість є безперечною, а розмір заборгованості не оскаржується боржником. При цьому потрібно розуміти, що постачальник послуг має право заявити вимогу про стягнення коштів незалежно від розміру заборгованості. Це може бути і 50 коп., і 100 тис. грн.», — пояснила Н.Рачок.
За її словами, важливо враховувати, що видача судового наказу здійснюється без судового засідання та без виклику сторін (стягувача й боржника) до суду. Тому найчастіше боржники дізнаються про стягнення з них заборгованості за житлово-комунальні послуги тільки після отримання копії такого наказу разом з копією заяви стягувача.
Проте, як зауважила юрист, це не означає, що рішення суду не можна оскаржити. Якщо боржник не згоден з розміром заборгованості, ЦПК передбачає право на подання заяви про скасування судового наказу, яка подається протягом 10 днів з дня її отримання. У разі скасування судового наказу вимоги про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг можуть надалі розглядатися в порядку позовного провадження.
Такий судовий наказ є виконавчим документом у розумінні закону «Про виконавче провадження». І навіть у разі відкриття виконавчого провадження боржник не позбавлений права сплатити борг або поставити питання про відстрочення й розстрочення виконання обов’язку погасити заборгованість.
Максимальний ризик
Також принципово важливо розуміти: якщо заборгованість за послуги жеку не перевищує 12180 грн, відібрати в боржника єдине житло в рахунок погашення боргів ніхто не може.
«Частина 7 ст.52 закону «Про виконавче провадження» передбачає: «У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому випадку державний виконавець зобов’язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника», — підкреслила Н.Рачок.
Таким чином, зазначеним законом регламентовано, що стягнення нерухомого майна (зокрема квартири, будинку) фізичної особи здійснюється за відсутності в неї достатніх для покриття заборгованості коштів або рухомого майна. Звернення стягнення на житловий будинок або квартиру, в якій боржник фактично проживає, проводиться в останню чергу. Тому будь-які погрози жеків про намір відсудити квартири або будинки за неоплату комунальних послуг, по суті, є лише засобами впливу на несумлінних споживачів послуг, робить висновок юрист. Арешт і примусова реалізація нерухомого майна здійснюються в процедурі примусового виконання рішення про стягнення заборгованості, а сама процедура стягнення може зайняти багато часу. Проте небезпека втратити житло все ж таки існує.