Нагадаємо, що 08.06.2014 р. набрали чинності норми щодо оподаткування доходів (зарплати) мобілізованих працівників, а саме:
1 ) за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток. Це стосується всіх роботодавців (незалежно від підпорядкування та форми власності). Виплата таких компенсацій з бюджету проводиться в порядку, визначеному КМУ (ст.119 Кодексу законів про працю). Проте цей Порядок Кабмін затвердив лише 4 березня (постанова КМУ від 04.03.2015 р. №105);
2) із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу мобілізованого працівника виключені, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників на особливий період.(пп. «и» пп. 165.1.1 ПКУ);
3) на компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників на особливий період ЄСВ не нараховується. (ч.7 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Як же ж бути з виплатами, що здійснювались до цього (фактично починаючи з початку першої мобілізації)? Виплачувати зарплату лише за мінусом військового збору (і то починаючи з серпня 2014 року)? Чи здійснювати всі відрахування аналогічно, як і до прийняття Закону від 20.05.2014 р. № 1275-VII, а згодом прийняти рішення про повернення сум ПДФО та ЄСВ мобілізованому працівнику?
Адже факт відсутності Порядку до березня 2015 року податківці відразу почали враховувати на свою користь. Так, практично зразу після набрання чинності Законом №1275, фіскальна служба з ПФУ видали листа, в якому чітко та зрозуміло пояснили, яким чином відображати у Звіті з ЄСВ (додаток 4) суми компенсацій мобілізованим працівникам, а також виплати, з яких ЄСВ не утримується. Окремо вони торкнулись й питання сторнування вже відображених до 08.06.2014 р сум ЄСВ по виплатах до цієї дати (див. спільний Лист ДФСУ и ПФУ від 22.07.2014 р. №127/7/99-99-17-03-01-17, №19426/05-10).
Проте через два місяці цей Лист був відкликаний, аргументуючи це тим, що «компенсаційних виплат у межах середнього заробітку мобілізованим працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з бюджету не передбачено та на сьогодні відсутній порядок відшкодування таких виплат з бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України” (Лист ДФСУ від 29.09.2014 р. N 5655/7/99-99-17-03-01-17). Правда, при цьому податківці дозволили не нараховувати штрафи за попередні періоди.
Наведена аргументація була покладена в основу позиції податкового органу, спір щодо якої розглядається у судовому рішенні - Ухвала Житомирського апеляційного адмінсуду від 18.02.2015 р. Справа № 817/4004/14.
Щодо ПДФО, то в “ЗІР” викладено роз’яснення (підкатегорія 103.25), яке свідчить про позицію податкового органу на користь нарахування ПДФО, оскільки на їхню думку середня заробітна плата, нарахована роботодавцем мобілізованій фізособі, відображається в формі № 1-ДФ за ознакою "101".
Слід зазначити, що вся ця історія із компенсаційними виплатами отримала доволі очікуваний розвиток в суді. Суд став на бік працівника та зазначив, що при її виплаті роботодавець зобов"язаний керуватись приписамии п. 165.1 ПКУ та ч.7 ст.7 Закону про ЕСВ (зі змінами, внесеними до цих норм Законом №1275) незалежно від того, чи є механізм повернення відповідних коштів з бюджету та чи закладені такі кошти в Державному бюджеті.