Втім, бухгалтерам до такого не звикати. Тож вони, не гаючи часу, підняли це питання на форумах, у запитах до податкового органу, у т.ч. й на "гарячу" лінію ДФСУ.
Нагадаємо, що законотворці визначили, що об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема:
1) доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами
2) доходи, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику за цивільно-правовими договорами.
Тож, які саме доходи за цивільно-правовими договорами підлягають оподаткуванню військовим збором?
Як не дивно, але варіантів було кілька. Одні бухгалтери вважали, що йдеться про всі договори, адже Податковий кодекс не містить визначення терміну “цивільно-правовий договір”. Інші схилялись до думки, що йдеться лише про договори підряду (виконання робіт, надання послуг).
Масла у вогонь додали роз'яснення Міндоходів у “ЗІР”. Якщо коротко, то на їх думку, оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, які належать до фонду оплати праці.
Причому, посилались вони саме на пп. 2.1.8 п. 2.1 р. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5. У цій нормі йдеться про оплату праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками) за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності).
Але, таке роз'яснення не задовольнило бухгалтерів, адже стало зрозуміло лише щодо оподаткування військовим збором договорів підряду (виконання робіт, надання послуг). А як бути з іншими договорами — наприклад, з договорами оренди рухомого, нерухомого майна, устаткування, приладів тощо?
Знову ж таки, звертаючись до роз'яснень Міндоходів у “ЗІР” (підкатегорія 103.07), договори оренди нерухомого (рухомого) майна відносяться до договорів цивільно-правового характеру.
У зв'язку з цим, багато з фахівців звернули увагу на те, що за такою логікою, під оподаткуванням військовим збором підпадають й ліцензійні договори, депозитні, найму, і т.п.
Відразу зауважимо, що питання стояло не про суми, які слід було сплатити державі на підтримку наших військових. У справах з податковими органами діє один єдиний принцип: Dura lex, sed lex (лат., «закон суворий, але це закон»).
Але, на сьогодні це питання (будемо вважати!) вирішено на користь платників податків — Державна фіскальна служба України видала роз'яснення від 19.08.2014 р., яким чітко окреслила свою позицію: “...Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов’язаний забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Кодексу....”
До речі, тим, хто користується базою “ЗР” повідомляємо, що податкові органи внесли зміни до відповіді на запитання “Які доходи за цивільно-правовими договорами підлягають оподаткуванню військовим збором?” (підкатегорії 132.02) з врахуванням роз'яснення ДФСУ від 19.08.2014 р.
Залишилось з'ясувати лише одне питання: чи можна використовувати це роз'яснення ДФСУ як податкову консультацію, яка згодом убереже від фінансових санкцій (п. 53.1 ПКУ)?
На нашу думку, вважати таке роз'яснення податковою консультацією досить складно. Відповідно до п. 52.6 ПКУ, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.
Тому тим, хто зацікавлений у виконанні вимог закону та для уникненням майбутніх штрафів, радимо отримати індивідуальну письмову консультацію.
Наталія Канарьова, "Дебет-Кредит"