Відповідно до п.п. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 Податкового кодексу України пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів.
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів ЮО, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Податковою адресою ЮО (відокремленого підрозділу ЮО) є місцезнаходження такої ЮО, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
Згідно з п. 1 ст.1 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» місцезнаходження ЮО - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV місцезнаходженням ЮО особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю ЮО (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Отже, фізична особа – засновник ЮО не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана ЮО.