31 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» № 1617-VII (надалі – Закон). Зміни, які вносяться даним Законом, передбачають створення системи електронного адміністрування податку на додану вартість (надалі – ПДВ), вносячи цілий ряд норм до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі – ПК України).
Основні напрямки визначені для досягнення цілей реформування, створення системи електронного адміністрування ПДВ полягають в:
• створенні окремих банківських рахунків для платників ПДВ;
• нівелюванні паперової і перехід на електронну звітність з ПДВ.
Разом з тим, Закон не дає чіткої відповіді на ряд запитань, містить окремі неузгодженості та прогалини, які потребують негайного вдосконалення.
Стислий огляд зауважень до Закону:
• встановлюється обов'язок для платників ПДВ з реєстрації електронного цифрового підпису, проте відсутність механізму одночасної реєстрації у якості платника ПДВ та реєстрації електронного цифрового підпису може зумовити затримку у проведенні платником господарських операцій;
• внесено зміни до статті 87 ПК України, яка визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, що не враховують особливості стягнення податкового боргу платника податків згідно зі статтею 95 ПК України; у відповідності з внесеними змінами надається можливість банківській установіавтоматично списувати кошти з рахунків платника податків на вимогу контролюючого органу в порушення статті 95 ПКУкраїни;
• нечітко регламентується процедура бюджетного відшкодування зобов'язань з ПДВ;
• не враховано особливості правової природи рахунків платників в системі електронного адміністрування ПДВ, неповновизначений механізм відкриття та закриття таких рахунків; обраний критерій класифікації сум на відповідному рахунку не дає можливості чітко визначити, до якої з них належить конкретно визначена сума;
• зміни, що стосуються обмежень мінімальної вартості операцій з постачання товарів та послуг, не відповідають економічній природі цих відносин, не враховують можливості існування зазначених операцій між структурними підрозділами консолідованого платника податків тощо;
• встановлюються обмеження стосовно можливості реєстрації податкових накладних платниками ПДВ, що знаходяться в несприятливих економічних умовах (наприклад, перебувають у процедурі санації), таким чином, штучно ускладнюється механізм відновлення їх платоспроможності;
• не визначена процедура оскарження дій (бездіяльності) контролюючих органів у випадку ігнорування поданої податкової звітності в електронній формі, статус та доказова сила витягів з електронного реєстру податкових накладних тощо.
Детальний аналіз зауважень до Закону:
Пункт 49.4 статті 49 ПК України доповнено абзацом, згідно з яким податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу усіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
На даний момент подання звітності з дотриманням вимог щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб стосується лише великих та середніх підприємств. І хоча тенденція до переходу на електронні цифрові підписи і спостерігається, проте сама реєстрація електронного цифрового підпису не є обов’язковою при реєстрації платником ПДВ.
Згідно з внесеними змінами всі платники ПДВ будуть зобов’язані проводити реєстрацію електронного цифрового підпису підзвітних осіб.
