У зв'язку зі скрутним становищем у нашій країні з 1 липня 2014 року змінено розмір допомоги при народженні дитини та скасовано допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Тож з'ясуймо нові умови отримання допомоги при народженні дитини.
Хто отримує допомогу?
Відповідно до ст. 10 Закону №2811, право на допомогу при народженні дитини отримує один із батьків дитини (опікун), який постійно проживає разом із дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини. Допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки (див. ст. 11 Закону №2811).
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина.
Вищезгадану заяву складають у довільній формі із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини.
Крім зазначених вище документів, опікуни подають копію рішення про встановлення опіки.
Подати необхідні документи для отримання допомоги слід не пізніше 12-ти місяців з дня народження дитини. Якщо цей строк буде пропущено, допомога при народженні дитини не надається.
Допомогу при народженні дитини призначають і виплачують органи соцзахисту населення за місцем реєстрації одному з батьків дитини (або опікуну). За умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації таку допомогу може бути призначено за місцем фактичного проживання її отримувача (одного з батьків, опікуна) (п. 15 Порядку №1751).
Згідно зі ст. 11 Закону №2811, у разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Який розмір допомоги?
Законом України від 27.03.2014 р. №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» викладено в новій редакції статтю 12 Закону №2811, яка набрала чинності з 01.07.2014 р. З цієї дати встановлено фіксований розмір допомоги при народженні дитини І незалежно від того, якою за рахунком ця дитина народилася (першою, другою і т. д.). Розмір допомоги становить 41280 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 грн, решта суми виплачується протягом наступних 36-ти місяців рівними частинами по 860 грн, тобто допомога при народженні будь-якої дитини виплачуватиметься протягом 3-х років. Раніше ці строки залежали від того, якою за рахунком дитина народилася (див. далі).
Порядок виплати допомоги при народженні (усиновленні) дитини регулюється Порядком №1751.
При народженні одночасно двох і більше малюків допомогу виплачують у кратному розмірі згідно з вимогами ст. 11 Закону №2811. Тобто якщо народилося троє малюків, то одноразово виплачують 30960 грн (3 х 10320 грн), а надалі протягом 36-ти місяців — по 2580 грн (3 х 860 грн).
З 1 липня 2014 року особи, які отримують допомогу при народженні дитини, у період отримання допомоги є платниками ЄСВ (див. п. 13 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).
Нагадаємо, що нарахування та сплата ЄСВ за платників, визначених, зокрема, п. 13 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, здійснюються за кошти державного бюджету в порядку, встановленому КМУ, але у розмірі, не меншому від мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
На сьогодні механізм нарахування і сплати ЄСВ за осіб, які отримують допомогу для догляду за дитиною до 3-х років, регулюється Порядком №178. На наш погляд, цей документ також зазнає відповідних змін, обумовлених скасуванням допомоги для догляду за дитиною до 3-х років та новим порядком виплати допомоги при народженні. Тож, вважаємо, наявний нині механізм поки що використовуватиметься і при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги при народженні дитини.
На яку допомогу при народженні дитини може розраховувати сім'я, якщо дитина народилася до 1 липня 2014 року?
У випадку призначення допомоги на дітей, що народилися до 30.06.2014 р. включно, діють старі норми ст. 12 Закону №2811. Так, допомога при народженні дитини нараховувалася виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, установленого на день народження дитини. При цьому сума допомоги залежала від кількості (за рахунком) народжених дітей і, відповідно, становила:
— при народженні першої дитини надавалася допомога в сумі, кратній 30-ти розмірам прожиткового мінімуму (одноразово виплачувалася у 10-кратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини; решта суми розбивається на наступні 24 місяці рівними частинами);
— при народженні другої дитини надавалася допомога в сумі, кратній 60-ти розмірам прожиткового мінімуму (одноразово сім'я отримувала суму у 10-кратному розмірі прожиткового мінімуму; решта суми розбивається на 48 місяців);
— при народженні третьої і наступної дитини надавалася допомога в сумі, кратній 120-ти розмірам прожиткового мінімуму (одноразово виплачувалася сума у 10-кратному розмірі прожиткового мінімуму; решта суми розбивається на 72 місяці).
Якщо станом на 01.07.2014 р. сім'я вже отримує допомогу, що призначена до цієї дати та виплачувалася протягом зазначених вище періодів, такий порядок виплат для такої сім'ї зберігається і після 01.07.2014 р. до закінчення періоду виплати допомоги.
У яких випадках можуть позбавити виплати допомоги?
Згідно зі ст. 11 Закону №2811 та п. 13 Порядку №1751, виплата допомоги при народженні дитини припиняється у таких випадках:
— позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
— відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
— відмова отримувача допомоги від виховання дитини;
— тимчасове влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері у слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом із матір'ю;
— припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
— нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
— перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
— усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
— смерть отримувача допомоги;
— смерть дитини;
— виникнення інших обставин.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, у якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Василь Рорат