Електронні перевірки — одна зі спроб податківців «електронізувати» відносини з платниками податків. Враховуючи коло суб'єктів, на яких орієнтовані такі перевірки, сподіватися на їх широкомасштабну популярність наразі не слід.
Податківці в листі від 31.03.2014 р. №5790/5/99-99-22-02-05-16 дали відповідь щодо деяких питань реального проведення таких перевірок.
Отже, електронна перевірка — це перевірка, яка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків із незначним ступенем ризику, до контролюючого органу, де він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 к. д. до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, а також ухвалення рішення про проведення перевірки встановлені наказом Міндоходів від 03.06.2013 р. №143 (абз. 7 пп. 75.1.2 ПКУ).
Весь 2014 рік електронним перевіркам підлягають СГД із визначеним статусом — «єдиноподатники».
Але це не означає, що перевірити можуть лише єдиний податок. Ключовим тут є не вид податку, а статус суб'єкта перевірки. Перелік податків, які підлягатимуть перевірці (за наявності технічної можливості їх перевірки!), зазначається в заяві на перевірку.
Обмежень періодів, що перевіряються, немає. Електронна перевірка може бути проведена за визначені платником податків податкові періоди, за які не проводилися документальні планові або позапланові перевірки (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити), та в разі надання до територіального органу Міндоходів відповідних декларацій (розрахунків). Тут постає запитання: що слід розуміти під базовим звітним періодом? Різні категорії «єдиноподатників» звітують за різні звітні періоди (квартал, рік). Наразі не все зрозуміло в цьому питанні.
Якщо податківці не хочуть здійснювати перевірки за першою заявою, немає жодного застереження, що право на електронну перевірку втрачено платником податків. Рішення про непроведення електронної перевірки жодним чином не обмежує його можливості повторно звернутися із заявою до податкового органу.
Зверніть увагу: за підсумками проведення електронної перевірки немає жодних актів, як це робиться у випадку інших видів перевірок. За результатами електронної перевірки складається довідка у двох примірниках, що підписується посадовими особами контролюючого органу та після її реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання протягом п'яти робочих днів з дня вручення.
Якщо СГ із висновками перевірки не погоджується, він має підписати довідку із запереченнями. Такі заперечення стануть її невід'ємною частиною. Заперечення на висновки, факти чи дані, викладені в довідці, розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів з дня їх отримання, і платнику податків надсилається відповідь, яка, своєю чергою, також стає невід'ємною складовою довідки. Оскарження в адміністративному або судовому порядку довідки про проведення електронної перевірки ПКУ не передбачено. Фактично оскаржувати на цьому етапі наразі нічого, хіба що дії податкового органу з проведення перевірки та наведені висновки. Доведеться чекати ППР. Але поки тривають розгляд заперечень та підготовка відповіді платникові податків, минає термін у 20 робочих днів з дня складення довідки на підготовку та подання УР.
Якщо ж цього виконано не буде, таке ігнорування букви закону (якщо оскарження дій податківців не матиме місця) коштуватиме платникові податків позапланової перевірки за відповідний період.
Не можна не погодитися, що задум запровадження електронних перевірок переслідував досить благородну мету: встановити двосторонній зв'язок податківців із «єдиноподатниками». Проте неможливість погодити свої зобов'язання перед бюджетом одразу після проведення електронної перевірки та можливість наразити свій бізнес на позапланову перевірку навряд чи так уже мотивують «єдиноподатників» масово подавати заяви на проведення електронних перевірок. Менш болісний варіант для «єдиноподатника»: після перевірки можна подати УР задля уникнення штафів та пені, а відтак судитися з податковою по суті проведених операцій.
Знову ж таки, в кожному конкретному випадку слід зважити всі «за» і «проти» і прийняти своє рішення. Тим більше що ініціатива проведення електронних перевірок — виключно в руках самих «єдиноподатників».