Мін’юст ще 2003 року (лист від 01.12.2003 р. №22-34-1465) роз’яснив, що триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта тощо). Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось певного часу.
Міндоходів у листі від 13.05.2013 р. №1101/Н/99-99-15-04-01-14 досить чітко кваліфікувало низку таких порушень як разові, до яких, зокрема, віднесло:
1) несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків (статті 163-1, 164-1 КпАП) — адмінсправи розглядають податкові органи (ст. 234-2 КпАП). Строк давності за ними становить 2 місяці з моменту вчинення;
2) несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) (ст. 163-2 КпАП) — справи розглядаються судом (ст. 221 КпАП). Строк давності для притягнення до адмінвідповідальності (накладення адмінштрафу) становить 3 місяці з моменту вчинення.
Для обрахунку дати вчинення порушення слід керуватися положеннями ПКУ — адже саме його приписами встановлюється граничний строк подання обов’язкової податкової звітності, граничний строк подання платіжного доручення в банк щодо сплати податків, зборів тощо.
До триваючих адмінправопорушень у сфері оподаткування, на думку Міндоходів, слід віднести, зокрема:
— відсутність обліку доходів і витрат, для яких установлено обов’язкову форму обліку (обліку результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства);
— бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування, його ведення з порушенням національних П(С)БО.
Для притягнення до адмінвідповідальності за такі триваючі правопорушення строк відлічується від дати їх виявлення. На думку Міндоходів, датою виявлення може бути дата складення акта перевірки. А двомісячний строк для притягнення до адмінвідповідальності — два місяці з дати складення та підписання акта перевірки. А якщо відмовився від підпису? Тоді строк, скоріше за все, має відлічуватися від дати отримання акта поштою (п. 86.3 ПКУ).
Складаючи протоколи, можна надавати власні пояснення, тож при їх написанні можна посилатися на коментований лист та зазначити строк вчинення порушення. Якщо ж протокол передаватиметься до суду, то відповідні пояснення разом з актом перевірки варто подати безпосередньо під час судового засідання.
