• Посилання скопійовано

Нове КРУ: Кабмін реорганізував Держфінінспекцію

Чим Державна аудиторська служба буде відрізнятися від попереднього відомства і як уникнути конфлікту інтересів між Мінфіном і підлеглим йому аудитором

Нове КРУ: Кабмін реорганізував Держфінінспекцію

В Україні з'явився новий орган виконавчої влади. Кабінет міністрів України створив Державну аудиторську службу України, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію. Згідно з опублікованою постановою КМУ, нова служба буде координуватися Кабінетом міністрів через міністра фінансів.

Міністерство фінансів протягом двох тижнів має подати проект акта про створення комісії з реорганізації Держфінінспекції і в двомісячний термін − проект положення про Державну аудиторську службу. У Мінфіні прокоментувати майбутні зміни в роботі Держфінінспекції не змогли. Опитані Forbes експерти ставляться до реорганізації скептично.

Статусна, але не ефективна

Нинішня Держфінінспекція, яку й досі часто називають КРУ, на папері позиціонується як один із найважливіших державних органів влади. В її обов'язки входило здійснення незалежного державного фінансового контролю, що робило її зіставною за впливом із силовими відомствами. Але на практиці це відомство виявилося куди менш грізним, ніж можна було припустити, виходячи з положення про нього. Ефективність роботи або приносилася в жертву політичній доцільності, або страждала через корупцію як у самій службі, так і в інших органах виконавчої влади.

Наприклад, нещодавно служба відзвітувала, що за результатами аналізу державних закупівель протягом січня-вересня 2015 року територіальні органи Держфінінспекції України запобігли порушенням у цій сфері на загальну суму 2,4 млрд грн. Водночас у Міністерстві економічного розвитку оцінюють втрати бюджету − при проведенні держзакупівель на у 20 разів більшу суму − 50 млрд грн при загальному обсязі за 2014 рік у 250 млрд гривень.

«За приблизними підрахунками, 25 млрд гривень − це пряма корупція. Тобто, хотіли вкрасти − і вкрали. Ще 25 млрд гривень − це орієнтовні втрати від неефективного проведення закупівель. Коли вкрасти, може, й не хотіли, але так недбало проводили закупівлі, що витратили багато грошей», − коментував оцінку міністерства заступник глави МЕРТ Максим Нефьодов.

За фактом виявлених зловживань нікого з чиновників не було притягнуто до відповідальності, не було навіть масових звільнень. Тобто факт зловживань, виявлених і оприлюднених Держфінінспекцією, не супроводжувався адекватними діями правоохоронних органів.

У різні періоди ДФІ висувала претензії до НАК «Нафтогаз», «Енергоатом», Укрзалізниця, Укрзалізпостач − з такими ж нульовими результатами для останніх.

Про ефективність роботи відомства можна судити з того, що найгучнішим епізодом, пов'язаним із ДФІ, став політичний скандал. Екс-глава інспекції Микола Гордієнко публічно заявив про корупцію в уряді Арсенія Яценюка, результатом якої стали втрати бюджету в розмірі 7,6 млрд грн. Прем'єр у свою чергу сказав, що таким чином Гордієнко захищав себе від відповідальності, яка мала його наздогнати за результатами службового розслідування. У результаті ні Прокуратура, ні суспільство на цю гучну заяву особливо не відреагували, а Кабмін звільнив Гордієнка із займаної посади.

Звинувачення Гордієнка стосувалися почасти епізодів, пов'язаних ще з колишньою владою, зокрема, приватизацією «Укртелекому». Мінфін профінансував із бюджету створення ліній Держспецзв'язку на суму в 220 млн грн, хоча спочатку передбачалося покласти ці витрати на інвестора. Претензії фінінспекція мала і до реалізації державних облігацій нижче їх номінальної вартості, що на думку ревізорів, призвело до збитків бюджету на суму в 1 млрд грн.

Як і в решти державних органів, у фінінспекції були великі проблеми з інституціональною незалежністю. На правах анонімності колишній співробітник інспекції навів кілька прикладів. Якщо мова йшла про перевірки великих об'єктів, співробітникам інспекції настійно рекомендували «нічого не знаходити». Якщо ж рядовим фахівцям щось знайти вдавалося, то це «питання» вирішувалося на рівні начальників відділів і директорів департаментів. Якщо проблема не лишалася в стінах інспекції, то звіт про перевірку і виявлені збитки для держави відправлявся в прокуратуру, яка часто займалася порушеннями тільки в тих випадках, з яких можна було витягти комерційну вигоду.

Перевіряти по-новому

Виходячи з того, що реорганізоване відомство також буде підпорядковуватися Кабміну, реформа знову може виявитися «косметичною». «Це дасть зміну вивіски. Можливо, призведе до часткової переатестації особового складу. Більше нічого. Від того що перейменували Держфінінспекцію в Аудиторську службу, принцип її роботи не зміниться», − каже член Економічного дискусійного клубу, екс-керівник низки департаментів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Євген Олейніков.

На його думку, найбільший недолік нового відомства, очевидний ще на старті його створення − підпорядкування відомству, яке відповідає за державні фінанси. Ніхто не буде покладатися на дані аудитора, який є підлеглим аудованого органу. «У нас аудитор підпорядковується міністерству фінансів, тобто тому, кого він повинен сам контролювати. По суті, це залишається службою для контролю з боку Мінфіну над головними розпорядниками бюджетних коштів. Незалежної аудиторської служби ми не отримуємо», − вважає Олейніков.

Нинішня глава інспекції Лідія Гаврилова відповісти на питання Forbes не змогла, оскільки перебувала у відпустці.

Зате ситуацію прокоментував екс-глава інспекції Микола Гордієнко. «Реорганізувати інспекцію − ненормальна ідея», − каже він, нагадуючи, що досі не прийнято закон про аудиторську службу, і називаючи реформу «остаточним розвалом контролюючих органів». У результаті реформи контроль над витратою держкоштів тільки посилитися, що спричинить втрати для бюджету, особливо в умовах де-факто не працюючої Рахункової палати. Аргумент про економію коштів на функціонування ДФІ, який також висувається в якості обґрунтування необхідності реформи, він вважає натягнутим. «Державну фінансову інспекцію скоротили вже вдвічі, а вона окупила себе за півроку 13 разів. Чи можна скорочувати ті служби, які дуже потрібні країні при такому розкраданні бюджетних коштів? Це неправильно. Хоча прем'єр-міністр від цього, звичайно, виграє», − каже Гордієнко, додаючи, що, на його думку, від кожного нововведення повинен бути якийсь економічний ефект. У випадку зі створенням Державної аудиторської служби він, як мінімум, нульовий, а в гіршому випадку − негативний.

Українська практика показує, що реформа одного органу сама по собі проблему вирішити не може. Всю систему влада поки що змінювати не готова − як правило, через недостатній тиск із боку громадянського суспільства.

«Завжди стійкою є тільки та система, де існує взаємний контроль», − пояснює Олейніков. Частково проблему має вирішити створення інституту незалежного прокурора, до якого зможе звернутися в тому числі й державний аудитор. «Але якщо цей антикорупційний прокурор точно такий же, що зміниться? Нічого, − констатує він. – Має існувати незалежне відомство, яке може публічно заявити про виявлені порушення і створити суспільний резонанс, яке само по собі чинитиме тиск на Прокуратуру і спонукатиме її до дій. У всьому світі ця система так і працює», − зазначає Олейніков. Однак новостворений орган таким резонатором навряд чи стане. «Це лише служба внутрішнього аудиту Мінфіну, виділена в окремий орган», − резюмує він.

Джерело: Forbes.ua

Рубрика: Держрегулювання/Інше

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Інше»