Аналітика від Дт-Кт: трансфертне ціноутворення: новації

Хаотична структура Закону №72(1) не дає можливості чітко зрозуміти справжній зміст тих чи інших задумок законодавця навіть після кількох його прочитань. Лише деяку ясність привносить послідовне порівняння Закону №72 із його попередником — законопроектом №1264-1 від 22.12.2014.

---1----

Закон України від 28.12.2014 р. №72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням».

-------------------------

Пов’язані особи

Норми пп. 14.1.159 ПКУ, якими визначено перелік та характеристики приналежності юридичних та фізичних осіб до складу пов’язаних, дещо змінено. На додачу до вже існуючих, законодавець дещо розширив список таких характеристик. Умову пов’язаності сторін може визначати і сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи чи від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних або фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, — більше ніж у 10 разів).

Дещо оновлено правила визначення частки володіння корпоративними правами: якщо частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу перевищує 20%, усі особи такого ланцюга є пов’язаними (незалежно від результатів множення часток).

Зверніть увагу: завдяки новому пп. 20.1.40-1 ПКУ тепер у контролюючих органів є право звертатися до суду для визнання осіб пов’язаними на основі фактів і обставин, які стосуються того, що одна особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи. Враховуючи кількість судових рішень, прийнятих «у ручному режимі», не треба зайвий раз пояснювати, наскільки цей механізм може бути ризикованим для бізнесу.

Принцип «витягнутої руки», підходи до визначення операцій контрольованими

Платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг свого оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки». Встановлення відповідності умов контрольованої операції цьому принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними п. 39.3 ПКУ. На перший погляд здається, що вони стосуються двох податків: податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (пп. 39.1.4 ПКУ). Але це не так. Очевидно, що чинна норма пп. 39.1.4 ПКУ перенесена до Закону №72 із законопроекту наспіх і мала би бути видалена. Так, дійсно, попередньо передбачалося до сфери дії трансфертно-цінового контролю внести ці два податки, для кожного з яких мали би застосовуватися окремі підходи до визначення контрольованих операцій (для ПДВ див. пп. 39.2.1.3 в редакції законопроекту №1264-1). Але за фактом прийнятого Закону №72 маємо внесені правки до норми пп. 14.1.71 ПКУ та видалення пп. 14.1.251-1 ПКУ. Це свідчить про те, що зараз під трансфертноціновий контроль з боку податкового регулятора підпадає лише податок на прибуток. Якщо ця логіка правильна, то в нормах п. 188.1 та п. 198.3 ПКУ прив’язки ПДВ до контрольованих операцій мали би бути прибрані на етапі остаточного тексту цього закону.

У загальному випадку пп. 39.2.1.4 ПКУ визначає господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на оподатковуваний дохід платника податків.

У визначенні контрольованих операцій для оподаткування податком на прибуток є низка нюансів:

господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами;

господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів;

однією зі сторін угоди є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій) КМУ (зокрема, ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні та держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією);

операції із залученням (за посередництвом) осіб, які не є пов’язаними і які не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов’язаними особами та не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов’язаними особами(2).

----2------

Під істотними функціями та активами розуміються функції, які пов’язані особи не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб, а істотні ризики визначаються як ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій.

-------------------------

Разом з тим, кількість суб’єктів господарювання, що за підсумками 2015 року потраплять під ТЦ контроль зросте, адже суттєво зменшилися вартісні критерії для визнання операцій контрольованими (пп. 39.2.1.7 ПКУ). Тепер операції визнаватимуться контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов’язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов’язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ) або 3% доходу, що враховується під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

Методи

Перелік та кількість методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» не змінилася, але маємо певні нововведення в правилах пріоритетності вибору методу. Обирати слід той метод, що є найдоцільнішим до фактів та обставин випадку (пп. 39.3.2.1 ПКУ). Платник податку може використовувати будь-який метод, який він вважає найдоцільнішим, однак у разі коли існує можливість застосування й методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, пріоритет віддається методу порівняльної неконтрольованої ціни. Якщо інші чотири методи можуть застосовуватися з однаковою надійністю, перевага надається методу ціни перепродажу або методу «витрати плюс». Те, що обраний платником метод не є найдоцільнішим, має доводити контролюючий орган (абз. дев’ятий пп. 39.3.2.1 ПКУ).

Перевірки та штрафи

Податківці не мають права проводити більше однієї перевірки контрольованої операції одного платника податків протягом календарного року (пп. 39.5.2.4 ПКУ). Причому проведення таких перевірок не повинно перешкоджати проведенню будь-яких інших перевірок на підприємстві (пп. 39.5.2.6). Тривалість перевірки контрольованих операцій збільшилася і зараз не повинна перевищувати 18 місяців (при цьому давність перевірки становить 7 років (2555 днів), див. додатково п. 102.1 ПКУ). До того ж в окремих випадках рішенням керівника фіскального органу така перевірка може бути подовжена на 12 місяців. Кожні 6 місяців контролюючий орган має надавати платнику податків інформацію про поточний стан проведення перевірки.

Стаття 78 ПКУ поповнилася декількома новими підставами для проведення документальних позапланових перевірок (без попереднього надсилання запитів), зокрема:

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення (пп. 78.1.2 ПКУ(3));

у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» (пп. 78.1.14 ПКУ);

неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ПКУ звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації (пп. 78.1.15 ПКУ);

отримано звіт про контрольовані операції в загальному порядку — це теж є підставою для позапланової перевірки, але тільки з питань контролю трансфертного ціноутворення (пп. 78.1.16 ПКУ).

----3------

Законом від 28.12.2014 р. №71-VIII підпункт 78.1.2 ПКУ має бути доповнений словами «а в контролюючих органах наявна інформація щодо фактів здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та/або наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством».

-------------------------

Розмір штрафних санкцій щодо трансфертного ціноутворення значно зріс (оновлена редакція п. 120.3 ПКУ, додатково див. таблицю).

Таблиця

Штрафні санкції в трансфертному ціноутворенні

Звітність та документація

Як і раніше, звітність про контрольовані операції подається як окремий додаток до декларації з податку на прибуток. Але платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування ПДВ), зобов’язані подавати окремий звіт про контрольовані операції ДФСУ до 1 травня року, що настає за звітним. Певна річ, в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу й електронного цифрового підпису. Але тут є нюанси. Численні звернення наших передплатників на адресу нашої ГЛ в 2014 році свідчать про те, що часто суб’єкти господарювання не могли скласти та подати звіт через технічні негаразди програмного забезпечення, наприклад, неможливість вмістити всіх контрагентів у звітність.

Завдяки нововведенням документацію з трансфертного ціноутворення у відповідь на запит податківців слід буде подавати вже не протягом 2 місяців, як було раніше, а протягом 1 місяця. Але такий строк відповіді — тільки по тих контрольованих операціях, що матимуть місце вже протягом 2015 року.

І насамкінець — найприємніше. Звітність за 2014 рік формуватимемо за старими правилами. Усі вищеназвані нюанси новацій застосовуватимуться на практиці аж у 2016 році, під час підготування звітності за 2015 рік.