Зміни, які були внесені до ПКУ Законом №71(1), стосувалися і військового збору. Головним чином вони стосувалися продовження терміну утримання цього платежу до бюджету та зміни об’єкту оподаткування. А отже, він залишається актуальнім і в 2015 році. Тож, розглянемо, що ми знаємо про військовий збір, із урахуванням зазначених змін.
---1---
Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
-------
Сплата військового збору, як і раніше, регулюється п. 16-1 підр. 10 р. XX ПКУ. За ним платниками цього збору, як і раніше, є особи, зазначені в п. 162.1 ПКУ. Нагадаємо, що п. 162.1 ПКУ відносить до платників ПДФО (а в цьому випадку і військового збору):
• фізосіб — резидентів, яка отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
• фізосіб — нерезидентів, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні;
• податкових агентів.
Минулий рік показав, що податківців не цікавить механізм сплати військового збору самими фізособами, і усі роз’яснення, які вони надавали в 2014 році, були спрямовані на сплату військового збору виключно податковими агентами. Сплата (перерахування) військового збору до бюджету і в 2015 р. здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. Але, враховуючи зміни щодо розширення об’єкту оподаткування, це означає, що дохід не завжди може виплачуватись особою, яка є податковим агентом(2), про що далі.
----2-----
Визначення термінf «податковий агент» з метою утримання ПДФО наводиться у пп. 14.1.180 ПКУ.
--------
Як і торік, ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, без жодного зменшення оподаткованого доходу на суми ЄСВ та податкову соціальну пільгу (навіть за наявності).
Щодо об’єкта оподаткування, то саме тут з 01.01.2015 р. відбулися найцікавіші зміни. Якщо раніше об’єкт оподаткування, зазначений у п. 1.2 п. 16-1 підр. 10 р. XX ПКУ, охоплював, за роз’ясненнями податківців, в основному, доходи, які виникають у зв’язку з трудовими відносинами (зокрема, у формі заробітної плати, відпускових та лікарняних тощо) та винагороду за деякими цивільно-правовими договорами, з 01.01.2015 р. цей об’єкт визначається доходами, зазначеними у ст. 163 ПКУ. А саме:
для фізособи-резидента:
— загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
— доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
— іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України;
для фізособи — нерезидента:
— загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
— доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Таким чином, об’єкт оподаткування ПДФО і військовим збором зрівнявся, і можна сказати, що військовим збором мають оподатковуватися лише ті доходи, які оподатковуються ПДФО (хоча на підтвердження цієї нашої думки хотілося б чіткого роз’яснення від податківців). І якщо так, то фактично види доходів, які будуть оподатковуватися військовим збором, слід буде шукати в п. 164.2 ПКУ, а ті доходи, які військовим збором не оподатковуються, — в ст. 165 ПКУ (в повній аналогії з ПДФО).
За таким новим правилом, не потрапляють до об’єкта оподаткування, зокрема, суми допомоги по вагітності та пологах та на поховання, виплачені з бюджету, вартість спецодягу та спецхарчування, виданих працівнику в межах заходів по охороні праці, кошти, отримані на відрядження, за якими працівник вчасно відзвітував та залишок яких вчасно повернув роботодавцю тощо.
Натомість надміру витрачені на відрядження кошти, авторська винагорода, оподатковані доходи від операцій з продажу фізособами рухомого і нерухомого майна, орендна плата, сума дивідендів, вартість дарунків тощо — потрапили з 01.01.2015 р. до об’єкта оподаткування військовим збором!
Окрему категорію оподаткованих доходів становитимуть, звісно, ті доходи, ПДФО з яких фізособа сплачувала самостійно, у т. ч. у випадку, коли особа, яка виплачувала дохід, не була податковим агентом (зокрема, по анульованій заборгованості, по заборгованості, за якою минув строк давності, по інвестиційному прибутку, у випадку виплати доходу самозайнятій особі). У тому, що стосується доходів, які виплачуються СПД-ФО, тут, на нашу думку, буде збережено порядок сплати, який діяв у 2014 році — а саме: податкові агенти не утримували з таких доходів ані ПДФО, ані військовий збір. Однак винятку щодо сплати військового збору для фізосіб-підприємців ані в п. 16-1 підр. 10 р. XX ПКУ, ані в п. 162.1 ПКУ немає, а тому податківцям час визначитися з тим, чи будуть вони і у якому порядку вимагати сплати цього збору з платників, які є фізособами-підприємцями. При цьому є певний ризик, що якщо податківці почнуть стягувати військовий збір з доходів підприємців, це стосуватиметься не лише загальносистемників, а й платників єдиного податку, незважаючи на те, що вони ПДФО із власного підприємницького доходу не сплачують (якщо брати до уваги аналогію зі сплатою ПДФО, зазначену вище). На жаль, у ст. 297 ПКУ, яка звільняє платників єдиного податку від сплати деяких податків та зборів не згадується військовий збір. Тому слід чекати нових офіційних роз’яснень щодо сплати цього податку підприємцями.
Як, власне, чекаємо і затвердження форми звітності з військового збору, яка теж потребує, як мінімум, двох форм — для податкових агентів і самих фізосіб — платників військового збору. Розроблений податківцями проект цього звіту (доповнення до форми №1ДФ) і досі залишається проектом, до того ж він охоплює потреби лише податкових агентів. Між тим період, протягом якого буде справлятися військовий збір, збільшено, і навіть більше, ніж очікувалося із законопроектів — до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. А оскільки реформи в нашій країні, як ремонт у класика гумору, неможливо закінчити, можна лише призупинити, то зрозуміло, що військовий збір увійшов у життя платників податків надовго.