• Посилання скопійовано

Правила блокування ПН/РК: аналіз оприлюднених проектів

Які ПН/РК не блокуватимуть з 22.03.2018 р., ми вже знаємо. А ось кому загрожує блокування? Це поки що відомо лише в проекті. При цьому відомо лише приблизно, адже переліку кодів УКТ ЗЕД для товарів, ПН/РК за якими блокуватимуться, податківці досі не оприлюднили

Правила блокування ПН/РК: аналіз оприлюднених проектів

20 березня 2018 року ДФСУ оприлюднила проект Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Критеріїв ризиковості платника податків (завантажити). Про це ми повідомляли тут>>

Звертаємо увагу: ці критерії ще повинен погодити Мінфін*. Згідно з п. 10 Постанови КМУ №117, це має відбутися у дводенний термін. Тільки після цього, з дати такого затвердження (і, звісно, оприлюднення) цей проект набере чинності. Але, скоріш за все, запрацює він якраз з 22.03.2018 р.

___________

*UPD 22.03.2018 р. Мінфін уже погодив критерії для системи ризиків, напрацьовані ДФС. Більше тут>>

 

Які ПН/РК не блокуватимуть?

Про перелік ознак, за якими ПН/РК не блокуватимуть, і про позитивну податкову історію, яка захищатиме платника ПДВ від блокування ПН/РК ми писали в аналітиці ось тут.

Зверніть увагу: якщо за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п. 7 Порядку № 117).

Отже, позитивна податкова історія це добре. Тому той платник податку, який зміг досягнути показника позитивної податкової історії, може не боятися блокування його ПН/РК, які б ризиковані (на думку податківців) операції він не здійснював. Однак захистом на всі випадки життя вона не є. І ми ще повернемося до цього питання наприкінці статті.

А якщо позитивної податкової історії немає (і претендувати на неї платник ПДВ не може)? Ось тоді слід бути обережним і стежити за тим, чи не підпадає ваша ПН/РК під визначені критерії ризиковості.

 

Критерії ризиковості... Або які ПН/РК блокуватимуть?

Для того, щоб заблокували ПН/РК, достатньо виконання хоча б одного (!) з критеріїв, зазначених нижче. І тут маємо перше очевидне «покращення» - критеріїв значно побільшало, і головне – тепер аналізуватимуть не лише операції, які здійснює платник податку, а і його самого.

 

Критерії ризиковості здійснення операцій

Спочатку – про критерії, знайомі з попередньої історії блокування ПН/РК. Це три з чотирьох так званих Критеріїв ризиковості здійснення операцій:

1) Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях,збільшеного в 1,5 разів, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Звучить дуже знайомо, чи не так? Дуже нагадує самий перший критерій з колишніх, затверджених Наказом Мінфіну № 567Але зверніть увагу, коефіцієнт 1,5 вже застосовується не до різниці між придбаними та проданими товарами/послугами, а до обсягу придбання товарів/послуг, зазначених в отриманих від продавців ПН/РК або митних деклараціях (моніторинг проводитиметься в розрізі кодів УКТ ЗЕД та ДКПП). 

Ось тільки перелік кодів УКТ ЗЕД, за якими ПН/РК блокуватимуться, наразі невідомий. Він мав бути у додатку до цього проекту, але наразі на сайті ДФСУ його немає. Що це - помилка від податківців чи цей перелік й досі узгоджується? Залишається лише здогадуватися.

Усі останні зміни з ПДВ – 
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

ПІДПИСАТИСЬ

Хочете подивитись, як це виглядає?

2) Відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 та 215.3.2 ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої ПН/РК.

І знову – фактично слово в слово повторення другого критерію із колишніх. Єдине, що з’явилося уточнення – факт відсутності ліцензії перевірятимуть не на дату подання ПН/РК до реєстрації, а на дату їх складання.

І, звісно, застосовуватиметься цей критерій не лише для ПН, а й до РК (незважаючи на певну неточність в формулюванні).

3) Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів).

Теж дуже знайомо – це схоже на третій колишній критерій. Але є й різниця: РК на зміну вартості товару/послуги не блокуватиметься. І важливе уточнення: уникнути блокування РК за цим критерієм можна, якщо товар/послуга, щодо яких він складається, раніше були зазначені в Таблиці даних платника податку, як товар/послуга, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Отже, подання таких Таблиць і далі допоможе уникнути багатьох проблем із реєстрацією ПН/РК. Нагадаємо хорошу звістку для тих, хто подав Таблиці у минулому, 2017, році (і які були прийняті податківцями, а не відхилені). Подавати Таблиці наново не потрібно, дані з них враховуватимуться і далі, при блокуванні ПН/РК з 22.03.2018 року.

А ось і новеньке - останній з Критеріїв ризиковості здійснення операцій (п. 2.3 коментованого проекту). Це відсутність на дату складання ПН/РК відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального для платника ПДВ, який подає до реєстрації в ЄРПН ПН/РК на товар (пальне) з кодами УКТ ЗЕД, зазначеними в пп. 215.3.4 ПКУ.

Отже, перш ніж реєструвати ПН/РК на пальне, власне, перш, ніж здійснювати операцію, яка підпадатиме під визначення «першої події» за п. 187.1 ПКУ, здійсніть реєстрацію платником акцизного податку!

 

Критерії ризиковості самого платника податків

ПН/РК блокуватимуть, якщо податківці отримають інформацію про те, що:

  • реєстрація платника податку відбулася за недійсними (втраченими, загубленими) документами. Наразі не дуже зрозуміло, яка саме реєстрація мається на увазі, державна (в ЄДР) чи податкова (в Реєстрі платників ПДВ). Але, оскільки документального підтвердження вимагає саме державна реєстрація, скоріш за все, мова йде саме про неї (хоч в критерії і йдеться про платника податку, тобто ПДВ). Це підтверджує і наступний критерій;
  • зареєстровано платника податку фізособами, які передали право володіння чи управління на нього підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам;
  • фізособи, які зареєстрували платника податку, не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізувати власні повноваження;
  • платника податку зареєстровано без відома і згоди його засновників та керівників.

Наведені критерії викликають лише одне питання: як податківці будуть встановлювати зазначені факти і що вважатиметься достатньою інформацією для їх застосування? Наразі впевненість дає лише один аналогічний критерій: це наявність обвинувального вироку до платника ПДВ за ст. 205 ККУ. Це стаття, яка встановлює відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Тобто був такий факт чи ні, встановлюватиме суд. І раніше рішення суду цей критерій не буде застосовуватися. Як щодо інших, дуже схожих на нього? Чи буде хтось перевіряти отриману податківцями інформацію і як саме? Чекатимемо на роз’яснення від податківців.

І ще один важливий момент. Наведені вище Критерії ризикованості платника податків (п. 1.1-1.5 проекту) – це, так би мовити, «обов’язкова програма». Але до них можуть додати нові, і право на це мають Комісії ДФСУ (в областях, м. Києві та в Офісі великих платників податків).

 

Критерії ризиковості платника податку, які можуть встановити комісії ДФСУ

Тож, наразі маємо трансформацію норм п. 201.16 ПКУ – те, що мав затвердити КМУ, тепер затверджує ДФСУ та Мінфін, а ще ДФСУ отримує право вводити додаткові критерії на свій розсуд (вже не звертаючись до Мінфіну). Хоча і лише у встановленому проектом діапазоні:

  • якщо платник ПДВ зареєстрований на тимчасово окупованій території (АР Крим, зона АТО);
  • якщо платник ПДВ новозареєстрований (протягом перших 3 місяців реєстрації платником податку);
  • якщо у юрособи - платника ПДВ і не бюджетника немає відкритих рахунків в комерційних банках (а в Держказначействі є хіба що ПДВ-рахунок);

  • юрособа-платник ПДВ, у якого засновник або керівництво (посадові особи) мають власну негативну історію – якщо вони працювали або були засновниками іншої юрособи, яку було ліквідовано через банкрутство протягом останніх 3-х років;

  • якщо юрособа-платник ПДВ є одночасно платником податку на прибуток і не подавав фінансову звітність за останній звітний період до контролюючого органу . Отже, наголосимо всім відому істину: податкову звітність (часткою якої наразі є і фінансова звітність) треба подавати. І робити це вчасно!

  • якщо платник ПДВ здійснює ризиковані (за наведеними вище критеріями) операції.

Останній варіант не дуже зрозумілий, тому вимагає пояснень.

Звісно, що, якщо платник податку не має позитивної податкової історії, його ПН/РК, які відповідають Критеріям ризиковості операцій і так блокуватимуться (хіба що він надасть Таблиці про те, що такі операції зовсім не ризикові, а саме ті, які він постійно здійснює, і податківці цьому повірять на підставі підтвердних документів).

А ось якщо у платника ПДВ позитивна податкова історія, слід пам’ятати, що вона захищає лише від блокування ПН/РК в разі досягнення Критеріїв ризиковості операцій. А ми зараз говоримо про інші критерії – самого платника податку. Отже, якщо комісія ДФСУ прийме рішення до віднесення платника податку до ризикових (незважаючи на його позитивну податкову історію), то всі його ПН/РК блокуватимуться (це передбачено п. 6 Порядку № 117). Аж до прийняття такою комісією про виключення платника податку зі складу ризикових (на підставі нової отриманої податківцями інформації).

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДВ»