Визначення роялті в обліках
Значення терміна «роялті» в бухобліку (п. 4 П(С)БО 15) та в податковому обліку (пп. 14.1.225 ПКУ) відрізняються. Звертаємо увагу, що кваліфікація платежу як роялті значною мірою залежатиме від правильних формулювань у договорі. У питаннях оподаткування ПДВ та податку на прибуток це має велике значення.
Якщо роялті сплачуються українським підприємством нерезиденту-юрособі, це зобов’язує резидента утримати податок з доходів нерезидента (ця вимога не залежить від обов’язку визнання різниць, про це слід пам’ятати всім СГ при виплаті роялті!). По суті, це — податок на прибуток, оскільки вже котрий рік він прописується розділом ІІІ ПКУ (його ще часто називають податком на репатріацію, хоча офіційно такого податку в Україні не існує).
Згідно з п. 141.4 ПКУ, українське підприємство зобов’язане під час виплати роялті за рахунок такого доходу утримати податок за ставкою 15%. Але при виплаті роялті на користь нерезидента потрібно врахувати норму п. 3.2 ПКУ(1). Слід зауважити, що більшість правил міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування передбачають нижчу ніж 15% ставку податку.
-------(1)-------
Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ПКУ).
----------------------
У листі ДФСУ від 18.08.2015 р. №30644/7/99-99-19-02-02-17 (відповідь на запитання 6) повідомлялось, що якщо визначення у ПКУ терміна «роялті» не збігається з визначенням у міжнародному договорі про уникнення подвійного оподаткування, міжнародні договори мають пріоритет над положеннями ПКУ і застосовуються положення міжнародного договору.
Для того щоб скористатися зниженою ставкою, потрібно врахувати норми п. 103.2 та 103.4 ПКУ: нерезидент має бути бенефіціарним (фактичним) отримувачем і резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, та потрібна наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує резидентський статус нерезидента (додатково див. лист ДФСУ від 28.10.2015 р. №22800/6/99-99-19-02-02-15).
Коригування фінрезультату
Адже може бути ситуація, коли платник податку на прибуток здійснює платежі, які згідно з правилами бухобліку визнаються роялті і відповідно включаються до складу витрат, а для цілей оподаткування такі платежі не вважаються роялті. І як слушно зауважено у листі ДФСУ від 29.10.2015 р. №22907/6/99-99-19-02-02-15, у такій ситуації підприємство не формує різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток. Отже, коригувати фінрезультат на різниці не потрібно не тільки тоді, якщо річним дохід платника податку менший за 20 млн грн (відповідно до норм пп. 134.1.1 ПКУ), а й тоді, якщо платежі не визнаються роялті за податковим законодавством (також див. лист ДФСУ від 18.08.2015 р. №30644/7/99-99-19-02-02-17, відповідь на запитання 7).
-------зноска--------
Ця вимога стосується лише тих платників, які зобов’язані або прийняли рішення визнавати різниці, див. пп. 134.1.1 ПКУ.
----------------------
Ті платники податку на прибуток, які визнають різниці, повинні збільшити фінрезультат до оподаткування на частину або всю суму роялті. При нарахуванні роялті нерезиденту потрібно врахувати обмеження пп. 140.5.5, пп. 140.5.6 та пп. 140.5.7 ПКУ.
