Коментар до ІПК ДПС від 08.05.2020 р. №1921/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Згідно з п. 201.1, п. 201.7 і п. 201.10 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
На підставі цього податківці у коментованій ІПК зазначили, що дії платника щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при постачанні продукції відповідають нормам чинного законодавства.
При цьому згідно з п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.
Крім того, РК до ПН складається і у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів (послуг).
І, як роз’яснюють податківці у коментованій ІПК, ст. 192 ПКУ не передбачено окремої підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, в тому числі у зв’язку з настанням зазначених вище обставин (зокрема, коли замість покупця товар під його виглядом забрали не встановлені особи).
Від редакції
На нашу думку, податківці в цьому випадку не праві.
Адже, дійсно, у постачальника ПЗ з ПДВ виникають на дату відвантаження товарів (за умови, що це є першою подією), а отже на цю дату він і повинен скласти ПН. Але податкову накладну він має скласти на відвантаження товарів покупцю (отримувачу товарів). А в такому випадку відвантаження відбулось не покупцю, а не встановленим особам.
Тобто складена на покупця ПН не відповідає дійсності, оскільки господарської операції з відвантаження товарів покупцю не відбулось. А зважаючи на це, податкова накладна, що виписана на покупця при відвантаженні товарів невстановленим особам, є помилковою. Тому у продавця виникають підстави для складання РК до неї, передбачені абз. 6 п. 192.1 ПКУ (виправлення помилки).
Одночасно постачальник все ж таки має скласти ПН, проте не на постачання товару, а на його списання внаслідок крадіжки (тобто негосподарське використання пп. «г» п. 198.5 ПКУ). Факт крадіжки при цьому засвідчується шляхом повідомлення правоохоронних органів, якими вже порушується кримінальне провадження, в рамках якого постачальник визнається потерпілою особою. Про нарахування ПЗ з ПДВ при списанні викрадених ТМЦ роз’яснення податківці надавали у ІПК від 15.03.2019 р. №1070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Яка в цьому різниця для постачальника, якщо він в будь-якому випадку має нарахувати ПЗ?
По-перше, неправильне складання ПН може призвести до викривлення показників декларації з ПДВ. Якщо продавець відобразить в такій декларації операцію з постачання покупцю (відповідно до помилкової ПН), то він відобразить операцію, якої не було. Тобто показники декларації не відповідатимуть наявним у продавця первинним документам (накладну на товар покупець не підписав). Водночас такий продавець не покаже в такій декларації правильну операцію – списання товарів внаслідок крадіжки. При перевірці податківці це виявлять і в найкращому випадку це не призведе до донарахування ними ПЗ з ПДВ, але може (якщо податківці передумають) виникнути вимога виправити дані декларації. А це можна буде зробити лише після виправлень в ПН. Тобто, чим раніше таку помилку виправити, тим краще.
По-друге, є різниця в базі оподаткування і в сумі визнаних ПЗ. У варіанті, який озвучують податківці (тобто, коли мало постачання покупцю) ПЗ з ПДВ визнаються, виходячи з договірної вартості товарів (з врахуванням мінімальної бази ПДВ). А у правильному, на нашу думку, випадку (коли продавець списує викрадений товар) ПЗ з ПДВ нараховуються тільки на таку мінімальну базу оподаткування ПДВ (або у розмірі ціни придбання таких товарів, або якщо вони є самостійно виготовленими – то не нижче звичайних цін).
Крім того, якщо діяти за позицією податківців – це призведе до неправильного формування суми реєстраційного ліміту у покупця. За п. 198.2 ПКУ датою виникнення ПЗ з ПДВ у покупця є дата отримання платником податку товарів (послуг), звісно, за умови складання і реєстрації постачальником ПН на таке постачання. Але в такому випадку покупець товар фактично ж не отримав, тому і підстав для відображення суми ПДВ за складеною постачальником ПН не виникає. А якщо не виникає права на ПК, то обов’язку складати ПН за п. 198.5 ПКУ також не виникає. Виходить, що за зареєстрованою постачальником ПН у покупця жодних змін у структурі ПК та ПЗ з ПДВ не відбувається, але її сума потрапляє в розрахунок реєстраційного ліміту покупця, збільшуючи його. Тому вважаємо, що це є ще одним аргументом на користь того, що податківці у ІПК озвучили все ж таки не правильний підхід.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!