Проведення інвентаризації
У разі руйнування нерухомості, в тому числі часткового, проводиться інвентаризація такої нерухомості (п. 7 розд. І Положення № 879).
Інвентаризація проводиться в загальному порядку, тобто керівником призначається інвентаризаційна комісія, яка проводить інвентаризацію, складаючи інвентаризаційні документи. До складу комісії можуть включатися і представники сторонніх осіб, наприклад, місцеві органи влади, ДСНС тощо (див. нижче).
Але є додаткові специфічні особливості, притаманні як воєнним діям, так і руйнуванню нерухомості.
Спершу підприємство має звернутися до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності - військових адміністрацій, які проведуть попередні візуальні огляди зруйнованого, повідомлять ДСНС, правоохоронні органи, згідно з Порядком № 473. Роз’яснення щодо такого огляду наведені також на сайті Мінрегіону.
Потім слід провести обстеження нерухомості згідно з нормами Порядку №257. Для обстеження залучаються відповідні фахівці, які мають сертифікат (див. п. 2 та 2-1 Порядку № 257). Зазначені фахівці обстежують згідно з вимогами Методики № 65. За результатами роботи складається звіт (див. розділ VIІ Методики № 65), який є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).
На наш погляд, звіт має розглядати інвентаризаційна комісія, на підставі розгляду виносити власні пропозиції. А конкретне рішення приймає керівник підприємства, затверджуючи інвентаризаційні документи.
Під час інвентаризації має бути визначено і розмір нанесеного збитку, який визначається згідно з Порядком № 326.
У пп. 14 п. 2 Порядку № 326 зазначено, що відповідальними за визначення шкоди та збитків в частині підприємств недержавної форми власності є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації). Шкоду визначають як за вартістю втраченого, знищеного, пошкодженого, так і упущену вигоду. Причому визначення шкоди та збитків здійснюється згідно з Методикою, затвердженою Мінекономіки та Фондом держмайна. Але на момент підготовки цієї статті Методики ще немає.
У п. 4 Порядку № 326 зазначено, що до підготовки проєктів методик до оцінки шкоди можуть залучатися представники неурядових організацій, незалежних інформаційно-аналітичних центрів та громадських організацій.
Таким чином, якщо підприємство залучатиме представників відповідних організацій, їх доречно увести, за їх згодою, до складу інвентаризаційної комісії.
На наш погляд, для оцінки шкоди може бути проведено незалежну оцінку незалежними оцінювачами. Оцінку можна провести і самостійно, виходячи з ринкових цін зруйнованого.
При фіксуванні шкоди, організації проведення інвентаризації підприємство може користуватися методичними рекомендаціями, розробленими фахівцями Інституту аграрної економіки (див. тут).
Роботи з демонтажу зруйнованого
Тут ми наводили особливості організації таких робіт.
Спершу здійснюється обстеження (див. вище). На підставі матеріалів обстеження розробляється проєкт організації будівництва (ПОБ) і проєкт виконання робіт (ПВР).
Виконувати роботи з демонтажу мають право лише спеціалізовані організації, які отримали в установленому порядку дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.
Очевидно, що більшість підприємств, нерухомість яких зруйнована, чи зруйнована частково, не мають відповідних дозволів і компетенцій для виконання робіт з демонтажу, а тому найматимуть сторонні організації.
Виконані сторонньою організацією роботи з демонтажу оформляються актом виконаних робіт. Якщо під час демонтажу сторонньою організацією отримуються запаси, з яких підприємство планує отримати якийсь економічний зиск (використати у власній діяльності), такі запаси передаються підприємству за звичайною накладною чи за актом приймання-передачі.
На підставі цих документів підприємство оформляє Акт списання ОЗ. Може застосовуватися форма акта, затвердженого Наказом №818. Акт є підставою для відображення операції часткової ліквідації в бухгалтерському обліку.
Бухгалтерський облік, ПДВ
Внаслідок часткового руйнування проводять часткову ліквідацію – зменшують первісну вартість та знос на суму первісної вартості та зносу ліквідованої частини (див. п. 35 НП(С)БО 7):
- Дт 131 Кт 100, 103 – на суму зносу ліквідованої частини;
- Дт 976 Кт 100, 103 – на суму залишкової вартості ліквідованої частини;
- Дт 976 Кт 631 – отримані роботи з демонтажу, виконані сторонньою організацією;
- Дт 641 Кт 631 – відображено ПК з ПДВ;
- Дт 631 Кт 311 – оплата виконаних робіт;
- Дт 20 Кт 746 – оприбутковані запаси, отримані внаслідок часткової ліквідації.
Вартість списаної частини нерухомості і вартість оприбуткованих запасів може визначатися комісією, призначеною керівником підприємства. Це може бути інвентаризаційна комісія. Якщо ж на підприємстві немає таких фахівців, то варто залучити незалежного і професійного експерта з оцінки.
Якщо підприємство є платником ПДВ, то на вартість частково ліквідованої нерухомості ПЗ з ПДВ не нараховується згідно з абз. 2 п. 189.9 ПКУ – руйнування внаслідок дії обставин непереборної сили (в розглядуваній ситуації – військової агресії Росії проти України). Обставини форс-мажору можна підтвердити сертифікатом ТПП чи листом ТПП.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Базою оподаткування нерухомості є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 ПКУ).
Така база визначається на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (див. пп. 266.3.2, пп. 266.3.3 ПКУ).
Таким чином, якщо внаслідок руйнування зменшилася площа об’єкта нерухомості, потрібно зареєструвати відповідні зміни в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно, після чого подати уточнюючу декларацію, зменшивши базу оподаткування, починаючи з місяця, в якому здійснена держреєстрація. Детальніше про це можна прочитати тут. Уточнююча декларація подається протягом 30 календарних днів з дня держреєстрації (див. пп. 266.7.5 ПКУ).
***