Фінансистам «під ялинку»: 7 головних законодавчих подарунків від Ради

Він приводить наше законодавство у відповідність до європейського. І щоб не аналізувати документ похапцем на новорічні вихідні, краще зробити це заздалегідь і вникнути у найважливіші нюанси. Їх сім - пише "UBR".

1) Облікова політика

Законодавець вніс зміни до визначення «облікової політики». У новій редакції вона трактується як сукупність принципів, методів та процедур, що використовуються підприємством, не лише для складання та подання фінансової звітності, а й для ведення бухгалтерського обліку.

Згідно із законом, бухгалтерський облік є обов'язковим для підприємства, адже всі види звітності, які використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на його даних.

Відповідно до закону, з 2018 року всі юридичні особи будуть зобов'язані формувати і затверджувати облікову політику. Оскільки фізособи-підприємці не зобов'язані вести бухгалтерський облік, ця зміна їх не стосуватиметься.

2) Нові терміни

Закон про бухгалтерський облік і фінансову звітність поповнився новими термінами. У статті 1 з'являться  «доходи»  і «витрати».  Витратами вважатимуть зменшення економічних вигід у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Доходами визнається збільшення економічних вигід у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке спричинюється до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Загалом, ці визначення є схожими до тих, що прописані у Національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку 15 і 16 відповідно, виключаючи приписку про зменшення (збільшення) економічних вигід. Проте на порядок трактування і визнання доходів і витрат, найімовірніше, це не вплине.

Також з'являється «чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» — це дохід, який визначається шляхом віднімання від доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг (у т. ч. платежів від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернених раніше проданих товарів, доходів, які за договорами належать комітентам (принципала та ін.), а також податків і зборів. Це визначення використовуватиметься як один із критеріїв визначення «вагової» категорії підприємства.

Підприємствами, що становлять суспільний інтерес, вважатимуться підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) і підприємства, які відповідно до цього закону належать до великих підприємств.

В оновленій редакції статті 8 закону наголошується, що це підприємство зобов'язане створити бухгалтерську службу (до складу якої входять не менше двох осіб) на чолі з головним бухгалтером, який повинен мати повну вищу економічну освіту, стаж роботи у сфері фінансів, бухгалтерського обліку й оподаткування не менше трьох років, не мати непогашеної або незнятої судимостей за скоєння злочину проти власності й у сфері господарської діяльності.

Відповідно, підприємства, що становлять суспільний інтерес, не мають права організовувати ведення бухгалтерського обліку на договірних засадах з іншою фірмою.

А ось склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, що підлягають розкриттю, охоплюватиметься поняттям «Таксономія фінансової звітності». Сам термін має на увазі систематизацію показників фінансової звітності для подання контролюючому органу в електронному вигляді і стосуватиметься тільки тих підприємств, які складають фінансову звітність за МСФЗ. Таксономію затверджуватиме Мінфін, а першим звітним періодом, за який ці підприємства подаватимуть фінансову звітність на підставі таксономії, є 2019 рік.

3) Мінус три принципи

Зазнають кількісних змін принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. З їх складу вилучать обачність, історичну (фактичну) собівартість та періодичність.

Також тепер буде застереження про те, що підприємства мають право використовувати інші принципи, визначені у міжнародних стандартах, національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі (залежно від того, які стандарти використовує підприємство).

Отже, принципів стане 7. При цьому вищенаведені принципи не були вилучені з НП(С)БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Тож підприємства, які при веденні бухгалтерського обліку орієнтуються на національні стандарти, можуть і далі використовувати всі 10 принципів.

4) На недоліки — крізь пальці

Змінюються наслідки незначних недоліків первинних документів. Стаття 9 закону доповнюється абзацом 8, в якому зазначається, що незначні недоліки в документах, які містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. І містять відомості про: дату її складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції тощо.

Права й обов'язки сторін, що виникають за наслідками здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Попри те що закон лібералізував ставлення законодавця до недоліків первинних документів, важко сказати, які саме критерії «незначності» використовуватимуться контролюючими органами і які ще відомості ми можемо віднести до «тощо».

5) Мікро-критерії

У статті 2 закону законодавець прописав критерії віднесення підприємств до мікропідприємств, малих, середніх та великих.

Критерії класифікації підприємств

Для віднесення підприємства до певної категорії потрібно, щоб воно відповідало щонайменше двом із наведених критеріїв.

При визначенні відповідності критеріям, зазначених у євро, буде застосовуватися офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку, які встановлювалися для євро протягом відповідного року.

Також при класифікації необхідно буде враховувати 4 особливості:

• результати діяльності за рік для визначення відповідності критерію тепер визначатимуться не в сумі доходу від будь-якого виду діяльності (ст. 55 ГКУ), а в сумі чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), порядок визначення якого був прописаний законом;
• новоутворені підприємства визначатимуть відповідність критеріям за підсумками своєї діяльності за перший рік;
• підприємство може перейти з однієї категорії до іншої, тільки якщо протягом двох років поспіль за показниками річної фінансової звітності не відповідатиме своїм теперішнім критеріям;
• використовуючи критерій середньої кількості працівників згідно із законом, треба звернути увагу на приписку «до» (у ГКУ використовується приписка «не перевищує»). Відповідно, якщо підприємство належить до мікро-, його середня кількість працівників не повинна перевищувати 9 осіб, якщо до малого — 49 осіб, якщо до середнього — 249 осіб і якщо до великого — 250 і більше.

6) Більше фахівців

Перелік осіб, які мають можливість надавати послуги з ведення бухгалтерського обліку, розширюється. У статті 8 закону розширюється перелік організаційних форм для ведення бухгалтерського обліку. Якщо раніше у законі ведення бухгалтерського обліку на договірних засадах передбачалося приватним підприємцем, централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою, то з січня 2018 року до цього переліку будуть додані підприємства та самозайняті особи, які здійснюють діяльність у сфері бухгалтерського обліку.

Це дозволить виправити несправедливість щодо юридичних осіб, які надають бухгалтерські послуги на договірній основі і при цьому не є аудиторськими фірмами (не мають ліцензій на здійснення аудиторської діяльності в Україні). На сьогодні надання бухгалтерських послуг такими юридичними особами не заборонене і ліцензії не потребує.

Згідно зі статтею 11 оновленого закону, у разі якщо бухгалтерський облік компанії ведеться підприємством, що здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, тоді фінансову звітність повинен буде підписувати не лише керівник підприємства або уповноважена особа, а й керівник аудиторської компанії або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність останнього визначається законом і договором про надання бухгалтерських послуг.

7) Без таємниць

Фінансова звітність уже не буде конфіденційною інформацією. Змінюється стаття 14 Закону. Підприємства будуть зобов'язані подати копію фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності на запит юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому законом «Про доступ до публічної інформації». Тобто при отриманні запиту на надання фінансової звітності підприємство має у 5-денний термін надати всі відомості (п. 1 ст. 20 Закону «Про доступ до публічної інформації).

Крім цього, на вимогу користувачів показники фінансової звітності мають будуть додатково переведені в іноземну валюту (ст. 5 закону).

З відстроченням на рік

Але не всі зміни, передбачені прийнятим законом №2164-VIII, настануть з нового 2018 року. Частині змін доведеться почекати ще рік. Згідно з Перехідними положеннями цього Закону норми про подання і публікацію фінансової звітності (абз. 6, 7 п. 12 розділу I) набирають чинності з 1 січня 2019 року.

Саме через рік перелік підприємств, які повинні оприлюднювати свою фінансову звітність, розшириться за рахунок:

• великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів та середніми підприємствами, які повинні будуть оприлюднювати звітність не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом (разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі);
• інших фінансових установ, що належать до мікропідприємств і малих підприємств, — не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом (разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Марина Томаш, радник Spenser & Kauffmann

***

Читайте також:

Щорічний аудит - для кого він буде обов'язковим?

Застосування МСФЗ - для кого обов'язкове?

Удосконалення бухобліку та фінзвітності