• Посилання скопійовано

Оподаткування призів переможцям рекламної акції

Рекламне агентство проводить рекламну акцію з призовим виграшом. Призами є велосипед вартістю 8717 грн з ПДВ та мобільний телефон вартістю 20000 грн з ПДВ, які придбані за рахунок рекламного агентства з вхідним ПДВ, який включено до податкового кредиту. Переможці акції – фізичні особи. Як оподатковувати такі призи?

Оподаткування призів переможцям рекламної акції

Приз за перемогу в рекламній акції – який це вид доходу з метою оподаткування?

Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ПКУ. Зокрема, це можуть бути:

  • дохід у вигляді виграшів, призів (пп. 164.2.8 ПКУ);
  • дохід у вигляді вартості отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом (пп. 164.2.10 ПКУ);
  • дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.

Здавалося б, все просто: в рекламній акції вже зазначено, що переможці отримають призи. Отже, дохід з метою оподаткування – це приз! 

Це так, але подекуди податківці (та і самі податкові агенти) плутають призи, дарунки і додаткове благо (в частині безоплатно отриманих товарів). Між тим різниця в оподаткуванні між ними є!  І ми про це докладно писали тут

 

Дарунки

Подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової (Закон України від 14.10.2014 р. №1700-VIІ «Про запобігання корупції»).

Згідно з п. 174.6 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку, зокрема, юридичною особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі – у 2021 році це 1500 гривень (пп. 165.1.39 ПКУ).

 

Виграші та призи

Приз (виграш) – це кошти, майно, майнові чи немайнові права, які підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в державну лотерею відповідно до оприлюднених умов її проведення (ст. 1 Закону «Про державні лотереї в Україні»).

Оподаткування виграшів та призів врегульовано п. 170.6 ПКУ. Зокрема, пп. 170.6.3 ПКУ передбачено, що оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування за ставкою, визначеною в абз. 1 п. 167.1 ПКУ (18%). При цьому винятків з доходу неоподатковуваної суми (як у випадку з дарунками) немає.

Але звертаємо увагу, що у п. 170.6 ПКУ йдеться лише про такі виграші і призи:

  • у лотерею чи в інші розіграші, 
  • у букмекерському парі, 
  • у парі тоталізатора, 
  • призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті.

Таким чином, задіяти ці норми можна лише, якщо для визначення переможців в рекламній акції проводилася лотерея або інший розіграш. Якщо ж, наприклад, переможці визначалися за конкурсом, то ця норма для них не підходить і з метою оподаткування їхні призи - це дарунки.

Звертаємо вашу увагу, що у податківців може бути інша думка. Так, в ІПК від 22.03.2021 р. №1091/ІПК/99-00-04-03-03-06 вони дійшли висновку: якщо умовами проведення рекламних заходів передбачено надання фізичним особам доходу у вигляді призів, то уся сума (вартість) таких призів оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах, тобто без застосування положень пп. 165.1.39 ПКУ.

Тобто в цій ІПК податківці призи дарунками не вважають. Але це висновок, який наведено в ІПК, яка не має сили нормативного документу. 

На нашу думку, в даному випадку приз за перемогу в рекламній акції слід розглядати як дарунок, якщо ця рекламна акція – це не лотерея/розіграш, не спортивні змагання тощо. А отже, обдарований матиме право на застосування податкової пільги – у частині, що не перевищує  1500 грн (вона буде неоподаткованою ПДФО та ВЗ). 

Якщо одній особі вручається два подарунки – телефон і велосипед, то неоподатковувана частина 1500 грн виключається з вартості лише одного з них. Якщо подарунки вручені різним особам, то кожна з таких осіб має право на зменшення оподатковуваної вартості подарунку на 1500 грн.

 

Документальне оформлення вручення дарунка переможцю

Форму такого документа можна розробити самостійно. Але його слід складати, виходячи з основних засад створення первинних документів, які зазначені у ст. 9 Закону про бухоблік.

Первинні документи повинні мати обов’язкові резквізити:

  • назву документа (форми);
  • дату складання;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У випадку, що ми розглядаємо, в такому документі слід зазначити:

  • назву документа, наприклад, «Акт на вручення призу учаснику рекламної акції»;
  • дату складання (яка є датою вручення призу або документального оформлення такого вручення);
  • назву рекламного агентства, яке вручає призи;
  • які саме призи вручено (назва), кількість, ціна, вартість, сума податків, які утримані і підлягають перерахуванню до бюджету. А також ПІБ особи, якій вручено приз, реєстраційний номер її облікової картки. Має бути також підпис цієї особи в отриманні призу і згодою з тим, що будуть утримані податки;
  • посади осіб, які здійснили операцію (роздали призи);
  • підпис такої особи, її ПІБ.

 

Як визначити вартість подарунків з метою утримання податків?

У п. 164.5 ПКУ, який регулює оподаткування негрошових доходів, йдеться про звичайну ціну ТМЦ, який отримує фізособа. Тобто це ринкова ціна, за якою приз може бути продано. Якщо рекламне агентство є платником ПДВ, то на таку ціну воно нараховує ПДВ.

У даному випадку, якщо підприємство придбало ТМЦ і вручає цей приз переможцю, то ціна придбання буде такою звичайною ціною (протягом короткого часу, коли ринкові ціни не встигають суттєво змінитися). 

Тобто маємо таку вартість призів з метою оподаткування ПДФО та військовим збором:

  • телефон – 20000 грн;
  • велосипед – 8717 грн.  

 

Як розрахувати ПДФО та військовий збір з вартості дарунків

Якщо дохід (приз) надається у негрошовій формі, відповідно до п. 164.5 ПКУ базою оподаткування для ПДФО буде вартість доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Для ставки ПДФО 18% коефіцієнт становить 1,219512.

Але цей коефіцієнт застосовується лише щодо оподаткованої частини вартості дарунку!

На прикладі телефона розрахунок буде таким – з урахуванням неоподатковуваної частини:

  • 20000 грн – 1500 грн = 18500 грн – оподатковувана вартість подарунка;
  • 18500 грн * 1,219512 = 22560,97 грн – оподатковувана вартість подарунка з урахуванням коефіцієнта для цілей оподаткування ПДФО;
  • 22560,97 грн * 18% = 4060,97 грн – сума ПДФО;

Для визначення суми ВЗ коефіцієнт не застосовується! 

18500 грн * 1,5% = 277,50 грн – сума військового збору.

ЄСВ в цій ситуації не нараховується, оскільки ні призи, ні дарунки не включені до бази нарахування ст. 7 Закону про ЄСВ.

Тому в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ рекламне агентство, як податковий агент, звісно, має відобразити нараховані ПДФО та ВЗ. Але в тій частині, що стосується саме ЄСВ (це, власне, сам податковий розрахунок і додатки 1 та 5), ця інформація не зазначається.

У додатку №4ДФ неоподатковувану частину подарунку відображають з ознакою доходу 160, а оподатковувану, як додаткове благо, з ознакою доходу 126. Саме так вимагають наразі податківці, про що читайте тут.

 

Як нарахувати та сплатити ПДФО і військовий збір?

Визначити суму ПДФО та ВЗ – це половина справи. Проблема в тому, що податки з доходу фізосіб не повинні бути витратами самого підприємства, адже суми податків мають бути утримані з доходу та за його рахунок згідно з пп. 168.1.1 ПКУ.

В іншому випадку (тобто у разі сплати податків за рахунок коштів підприємства) податківці говорять, що така фізособа отримує додаткове благо у вигляді сплаченого податкового зобов’язання замість неї. Це не нова позиція. Наприклад, такої думки податківці були в 2017 році (читайте тут). І зараз така  консультація міститься в  підкатегорії 103.02 ресурсу «ЗІР», питання «Чи вважається додатковим благом сума сплаченого податкового зобов’язання ФО за рахунок коштів податкового агента?».

Що робити, коли фізособа отримує негрошовий дохід, з якого вона ж повинна сплатити податки? ПКУ не дає прямої відповіді на це питання.

У ПКУ є тільки норма про строки сплати податків з негрошових доходів (пп. 168.1.4 ПКУ): якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

 

Де взяти саму суму, яку потрібно сплатити?

Податківці радять лише один варіант: фізособа сама вносить потрібні кошти до каси або на рахунок податкового агента. В такому випадку облік буде таким (на прикладі телефона вартістю 20000 грн з ПДВ):

 

Зміст операції Д-т К-т Сума
Придбали телефон для застосування як приз, скористалися правом на податковий кредит з ПДВ 209
641
631
631
16666,67
3333,33
Нарахування неоподатковуваного та оподатковуваного доходу фізособам – переможцям та списання його на собівартість рекламних послуг. Якщо підприємство займається виробництвом реклами, то всі понесені витрати будуть його виробничими витратами на надання таких послуг, в тому числі і вартість подарунків 23,91 685 16666,67
При підписанні акта наданих послуг замовником реклами собівартість рекламних послуг списується на рахунок 903 903 23,91 16666,67
Видача подарунку фізичній особі (вартість подарунку без ПДВ) 685 209 16666,67
Нарахування ПДВ на безоплатне передання подарунку 949 641/ПДВ 3333,33
Нарахування ПДФО та військового збору до сплати в бюджет за рахунок коштів, що має компенсувати фізособа – отримувач призу (розрахунок сум податків ми наводили вище) 377 641
642
4060,97
277,50
Фізособа вносить кошти на сплату ПДФО та військового збору 301, 311 377 4060,97
277,50
Сплачено ПДФО та військовий збір до бюджету 641
642
311 4060,97
277,50

Проте не кожний переможець рекламних акцій буде радіти такій перспективі, як внесення сум податків для отримання призу. Та й ПКУ прямо не передбачає внесення фізособою коштів на користь податкового агенту.

У такому разі податкові агенти подекуди йдуть на інший варіант, який теж не передбачений законодавством. Суть цього підходу в тому, щоб нарахувати фізичній особі дохід у такій сумі, яка дозволить утримати з неї як ПДФО, так і військовий збір, і при цьому сума чистого доходу буде дорівнювати вартості виданого подарунка. 

Тобто, якщо брати попередній приклад, то в цьому випадку сума нарахованого доходу буде не 20000 грн, а 24844,72 грн (20000 грн / (100 – 18 – 1,5) * 100 = 20000 грн / 80,5 * 100. 

Але цей метод є ризикованим. Адже ця збільшена вартість доходу потрапляє до витрат податкового агента, які ніяк не відшкодовуються (вартість проданих послуг в цьому випадку не можна вважати відшкодуванням сплати податків). Тобто ПДФО та ВЗ в цьому випадку рекламне агентство сплатить за власний кошт. А саме про цей випадок податківці і говорили в наведених вище консультаціях: «якщо податковий агент приймає рішення щодо проведення нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з нарахованого (виплаченого) доходу за рахунок власних коштів, то сума коштів у розмірі неутриманого податку є доходом у вигляді додаткового блага та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах».

 

Оподаткування ПДВ

Як ми вже показали вище, вартість подарунків, що передані безоплатно як призи, оподатковуються ПДВ на загальних підставах. А для визначення бази оподаткування ПДВ застосовується норма абзацу другого п. 188.1 ПКУ про те, що база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів. 

У цьому випадку скаладається дві податкові накладні:

  • одна на фактичну нульову ціну постачання товару – призів,
  • інша – на різницю між ціною постачання та ціною придбання таких призів. 

У разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначена відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи з ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець), зокрема, може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену ПН з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У ПН (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, замість позначки «Х» зазначається код ознаки 3 та зазначається тип причини 15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання.

Така ПН отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої ПН, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

У графі 2 – опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), крім опису (номенклатури) товарів/послуг, також зазначається, «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання».

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 12 не заповнюються.

Інші графи зведеної ПН заповнюються без особливостей.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Облік окремих операцій»