ДФСУ у підкатегорії 123.04 ЗІР відповіла, чи необхідно платнику подавати декларацію з туристичного збору, за звітні (податкові) періоди, протягом яких господарська діяльність не проводилася.
Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Водночас, п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Водночас, п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
При цьому, ПКУ не містить норми, якою визначено, що платники не подають декларацію, у разі, якщо господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась.
Крім того, зазначаємо, що туристичний збір, як встановлено ст. 10 ПКУ належить до місцевих зборів та є обов’язковим до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3 ст. 8 ПКУ).
Встановлення місцевих зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ. Рішення про встановлення місяцевих зборів у межах повноважень згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ приймають сільські, селищні, міські ради.
При прийнятті рішення про встановлення місцевих зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник збору, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ ПКУ для відповідного місцевого збору.
