Головна Усі новини Облік та звітність Звітність

Відбулася податкова перевірка з ПДВ: відображаємо наслідки в декларації

ДФСУ надала роз’яснення щодо відображення в декларації з ПДВ перегляду суми від'ємного значення, зокрема, і бюджетного відшкодування, за наслідками податкової перевірки. Проаналізуємо їх докладно

За загальним правилом податківці мають право визначати суму грошового зобов’язання платника податків. Тобто суму, яку він має сплатити до бюджету. Якщо така сума вже визначена платником самостійно, податківці мають право її перевірити і, в разі знайденого порушення, відкоригувати її. Як правило, коригування передбачає донарахування суми такого зобов’язання.

Але у випадку з ПДВ права податківців дещо більші. Вони перевіряють не лише суму податку до сплати, а й від'ємне значення такого податку, а також суми, заявлені платником до бюджетного відшкодування. І, в разі необхідності, коригують ці суми. Ось тут вже, як правило, в менший бік.

Це все зазначається у акті перевірки та в повідомленні-рішенні від податківців. Але які наслідки має таке коригування сум ПДВ і як його відобразити (та чи потрібно взагалі) в декларації з цього податку?

 

Суму ПДВ до сплати збільшено

Спочатку розглянемо ситуацію, коли від'ємного значення з ПДВ не було, і платнику донарахували податок до сплати. Які це має наслідки?

  1. Донарахування суми ПДВ до сплати, здійснене податківцями, передбачає фінансову відповідальність. Якщо контролюючий орган самостійно визначає суму зобов’язання платника податків, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання.  При повторному порушенні протягом 1095 днів – штраф у розмірі 50% суми донарахованого податківцями зобов’язання. Разом з цим, на суму донарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання нараховується пеня, передбачена ст. 129 ПКУ.
  2. Підставою для сплати ПДВ та санкцій буде податкове повідомлення-рішення, а не декларація. Тобто відображати ці донарахування та застосовані до платника штраф і пеню в декларації за звітний період, коли закінчилася перевірка і було складено ППР, не потрібно. Пояснюється це тим, що декларація з ПДВ складається окремо за кожний звітний період (місяць або квартал), а не наростаючим підсумком за рік.
  3. Сплатити суму донарахованого ПДВ потрібно з поточного рахунку в банку, а не з ПДВ-рахунку. Адже згідно з п. 25 Порядку №569 сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету. І зробити це треба протягом 10 календарних днів з дати отримання ППР.

 

Суму від'ємного значення ПДВ зменшено

Ось тут ми повертаємось до консультації, наданої ДФСУ від 28.09.2018 р. №4195/6/99-99-12-02-01-15/ІПК.

  1. Зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, здійснене податківцями, передбачає фінансову відповідальність. Якщо контролюючий орган самостійно зменшує суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ платника податків, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми такого зменшення.  При повторному порушенні протягом 1095 днів – штраф у розмірі 50% від такої суми. Докладно про це ми писали тут. Разом з цим, на суму цього зменшення пеня, передбачена ст. 129 ПКУ, не нараховується.
  2. Зменшення від'ємного значення ПДВ (в тому числі, бюджетного відшкодування) треба показати в декларації. Як зазначають податківці в цій консультації, платник податку, якому за результатами перевірки контролюючого органу відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування та/або зменшено суму від’ємного значення та відповідно вручені ППР, відображає суми зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшеного від’ємного значення в рядку 16.3 "збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу" у декларації з ПДВ у звітному (податковому) періоді, в якому ППР узгоджено. При цьому у разі заповнення рядка 16.3 обов’язковим є заповненням таблиці "Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".
  3. Сума зменшеного бюджетного відшкодування може потрапити до податкового кредиту. Адже причини, чому платнику відкоригували суму бюджетного відшкодування, можуть бути абсолютно різні. Одна справа, коли у платника не визнають певну суму ПК з ПДВ, який сформував від'ємне значення, яке і потрапило до суми заявленого бюджетного відшкодування. Тоді в платника не буде ані повернення коштів з бюджету, ані права на ПК. Й інша справа, коли ПК під сумнів не ставиться, а ось умови заяви про бюджетне відшкодування не виконано. Наприклад, є податкова накладна за отриманими, але не оплаченими товарами/послугами. Право на ПК за нею буде. А ось право на бюджетне відшкодування виникне тільки за фактом оплати таких товарів/послуг, адже суми ПДВ, які платник бажає повернути з бюджету, мають бути оплачені постачальникам.  Докладно про це ми писали тут.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Звітність
Теги:
Звітність , ПДВ , Перевірки , Декларація

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?