6 червня 2018 року Кабінет Міністрів прийняв постанову №484 «Деякі питання функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Ця постанова має, так би мовити, два рівні впливу на власників об’єктів нерухомості:
- Стосується основного тексту постанови. Нею затверджено новий порядок ведення державного реєстру речових прав та доступу до нього.
- Згідно з п. 5 Постанови Міністерство юстиції протягом року, з моменту прийняття постанови, зобов’язано вжити заходів для створення реєстру об’єктів нерухомого майна. Про це ми також писали тут.
Цей реєстр є дійсно вкрай важливим.
З 1 січня 2013 року, коли запрацювала нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно, виникла величезна проблема — існує база, в якій реєструються об’єкти нерухомості, але відсутня база, де ці об’єкти нерухомості містилися як самі об’єкти.
Якщо для земельних ділянок ці дві бази окремо існують (є Державний земельний кадастр і Реєстр речових прав), то для об’єктів нерухомості (будинків, будівель, квартир) відсутня база, де містилася б інформація про самі об’єкти.
Не рідко трапляються випадки, коли об’єкти дублюються або в Реєстрі речових прав зареєстровані неіснуючі об’єкти.
Отже, створити реєстр вкрай важливо. Інше питання - як він буде створений?
Міністерство регіонального будівництва та Мін'юст зобов’язані розробити зміни до порядку здійснення технічної інвентаризації об’єктів. Ці зміни вони повинні внести протягом шести місяців, тобто до грудня 2018 року. Цей термін вже минув, тому очікуємо змін буквально в найближчі дні та тижні.
Як ми знаємо, такі зміни часто виявляються не такими вже й комфортними для суб’єктів господарювання і власників об’єктів нерухомості. Мабуть, тому буде не зайвим розробити чи замовити технічні паспорти за чинними правилами. Не виключено, що після змін здійснення таких дій буде проблемним.
Звертаємо також увагу на Постанову КМУ від 10.10.2018 р. №822. Вона передбачає розробку єдиного адресного реєстру. На думку лектора, існує проблема у паралельній розробці і Реєстру об’єктів нерухомості, і Єдиного адресного реєстру.
Мета створення обох реєстрів, мабуть, єдина — більш-менш наповнення бази об’єктів нерухомості. Але паралельний запуск двох реєстрів може створити взаємні перешкоди для обох процесів, ніж привести до спільної позитивної мети.
Побачимо та почекаємо. Тим більше що з 2016 року запроваджена система поштових операторів зв’язку в Україні виключає монополію Укрпошти як єдиного поштового оператора. Тепер до поштових операторів належать такі відомі служби доставки як «Нова пошта», «Delivery» тощо. З урахуванням цього, для нових поштових операторів існування певного обов’язкового адресного реєстру навряд чи є життєво необхідним.
Які зміни відбулись щодо послуг надання поштового зв’язку:
- внесено зміни, які дозволяють здійснювати доставку рекомендованих поштових повідомлень фізичним особам не лише безпосередньо самим громадянам, але і їх родичам, які з ними постійно проживають. Очевидно, такі зміни є зручними та необхідними для орендодавців, які надають повідомлення свої орендарів громадян або фізичних осіб підприємців;
- дозволено особам, які направляють поштові повідомлення, вказувати мобільні телефони, на які будуть приходити СМС про здійснену доставку. Це дуже необхідні зміни для направлення облікової кореспонденції, первинної документації тощо;
Хотілось би звернути вашу увагу і на третій блок змін, який прямо стосується власників нерухомості. Так, ще з червня 2017 року є затверджений Кабінетом Міністрів перелік будівельних робіт, виконання яких не потребує оформлення документів на будівельні роботи та документи щодо прийняття об’єктів в експлуатацію. Цей перелік вже активно застосовується суб’єктом господарювання і власниками об’єктів нерухомості.
19 грудня 2018 року Міністерство регіонального будівництва повідомлено про те, що Кабінет Міністрів України вніс зміни до цього переліку. Чинна до грудня 2018 року редакція дозволяла виконання таких перепланувань і переобладнань за умов, що не здійснюючи втручання в інженерні системи загального користування, в огороджувальні та несучі конструкції і за умови що об’єкти цих робіт відносяться до об’єктів зі значними наслідками класу СС1. Це обмеження, клас СС1, фактично обмежувало можливість виконання робіт лише в дуже незначній кількості об’єктів нерухомості. Групу приміщень, вбудовані нежитлові приміщення і фактично виключала можливість виконання перепланувань у великих об’єктах, наприклад, торгових центрах, майнові комплекси, великі офісні центри і т.д.
Тепер же, 19 грудня Мінрегіонбуд на своєму сайті повідомив про внесені зміни, які розповсюджують можливість здійснення перепланувань і для об’єктів класів СС2 (середні наслідки) та СС3 (значні наслідки). Тобто фактично перепланування можуть здійснюватися вільно у будь яких нежитлових приміщеннях. Якщо ці зміни будуть опубліковані найближчим часом, можна таким новаціям лише аплодувати.
