Головна Усі новини «Дебет-Кредит» Новини партнерів

Зміна методу амортизації ОЗ – оптимізація чи вимога: «7 хвилин» з Мар’яною Кавин

Метод та строк корисного використання - маємо право змінювати чи це є наш обов’язок? Поговоримо про це у черговому випуску


Це питання дуже часто виникає наприкінці року, коли одна частина бухгалтери думає про те, «які ж у мене великі прибутки і де б мені взяти витрати». Один із методів амортизації є прискорене зменшення залишкової вартості, що по сумі дає 50% у витратах у вигляді амортизації.

Інша частина бухгалтерів, думає так: «ні, у мене завеликі витрати. В мене збиток. Якби мені метод чи строк корисного використання змінити, щоб зменшити суму цих витрат». І дійсно, мінімальні строки корисного використання встановлені ст. 138 ПКУ, а максимальні не встановлені. І ніщо не заважає поставити не 4, а 14 років.

Насамперед хочеться застерегти від прийняття рішення, керуючись виключно оптимізацією, адже все-таки не забуваємо про правдивий облік і про те, для чого все ж таки служить бухоблік. Але тим не менше, давайте подивимося у нормативку: зміна методу амортизації і строку корисного використання  - це право чи все-таки обов’язок?

Перегляд методу і строку передбачений П(С)БО 7, в якому йдеться про те, що і те, і інше переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання. Що означає «зміна очікуваного способу отримання економічних вигід»? Це означає, що в той момент, коли ви вводили в експлуатацію основний засіб, у вас намір був один, мета, бачення терміну корисного використання, спосіб отримання економічних вигід. Але минув час і ви уже реальніше бачите, що насправді строк не той і метод був обраний не зовсім правильно. Отже, багато речей може нам підійти під обґрунтування, що таке «зміна способу отримання економічних вигід».

Другий момент. Як ви бачите, немає прописано, що може переглядатись метод і строк. У стандарті зазначено, що «переглядається строк або метод, якщо змінюється спосіб отримання економічних вигід». А це означає, що норма звучить імперативно. Тобто це є наш, швидше, обов’язок.

Давайте подивимось, а що говорять міжнародні стандарти щодо цього. За міжнародними стандартами і метод, і строк, і розмір слід переглядати, принаймні, на кінець кожного фінансового року. І таку зміну слід обліковувати як зміну в обліковій оцінці. Тобто застосовувати перспективно. Що це означає? Що норми міжнародних стандартів співпадають з формулюванням у національних стандартах.

Припустимо, ми прийняли рішення змінити метод чи строк. Як оформити? Йдеться про рішення (не ваше, а керівника) про те, щоб змінився спосіб економічних вигід, які ми отримуємо від цього основного засобу. А отже, наказ чи розпорядження керівника - це той документ, на підставі якого документально ми зафіксуємо зміну методу амортизації чи строку. На слайді у відео ви зможете побачити зразок наказу, яким можна оформити таку зміну, і уже за новим методом чи строком можемо рахувати з наступного місяця. Тобто, якщо ви ведете облік за національними стандартами - в грудні оформили наказ, з січня застосовуємо новий метод чи строк. Якщо ви ведете за міжнародними стандартами - достатньо наказу, прийняти у січні і одразу зможете застосовувати новий метод та строк. Але оскільки документ внутрішній, то коли ми говоримо за 2019 рік, ви можете застосувати все це до січня 2019 року.

Зверніть також увагу на слайд, на якому є розрахункова частина, який розмір амортизації нам дає кожен метод амортизації:

  • Метод прямолінійний, на прямолінійній основі, всі 132 тис., які є амортизованою вартістю за цим прикладом, нам лягають у витрати. На прямолінійній основі по 33 тис. щороку.
  • Кумулятивний метод: в перший рік – 52,8 тис., в другий рік – 39,6 тис. і так далі, щороку менше і менше, але сумарно теж 132 тис. попаде у вигляді амортизації.
  • Метод зменшення залишкової вартості. Найбільшу суму нам дає в перший рік амортизація за прискореним зменшенням залишкової вартості – 76 тис. Що в результаті нам дає у 4-ому році нульову суму амортизації. А це означає, що більше у вигляді амортизації тепер, менше у вигляді амортизації потім.

Давайте ще проаналізуємо власне ефект, вплив, зміну методу чи строку. Ви бачите, що якщо метод амортизації прямолінійний і у нас пройшов перший рік, амортизація за перший рік у нас була 33 тис. Далі, починаючи з другого року, ми змінили на метод прискореного зменшення залишкової вартості. Починаючи з другого року 79,73 тис. замість 33 тис. попаде у витрати. Тобто ми цю зміну обліковуємо перспективно, попередній період не перераховуємо, але з моменту другого року приймаємо показники, беремо до уваги ту амортизовану вартість, яка залишилась. Таким чином «левова частка» лягає на другий рік і на четвертий рік, як ви бачите, 0.

 

Висновки

1. Все ж таки зміна методу амортизації, строку корисного використання, на думку лектора, є радше обов’язком, ніж правом платника податків.

2. Який би метод амортизації ми не обрали, сумарно до витрат у вигляді амортизації потрапить вся сума амортизованої вартості, тобто первісна мінус ліквідаційна.

3. Новий метод і строк ми зможемо застосувати лише з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення. Податкові різниці будуть лише тоді, якщо новий строк корисного використання буде менший, ніж мінімально встановлений ПКУ.

Джерело
7eminar.com
Рубрика:
«Дебет-Кредит» / Новини партнерів
Теги:
Амортизація , Основні засоби , Облік , «7 хвилин» від 7eminar.com

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?