Неповний робочий час визначений ст. 56 КЗпП. У ній йдеться про те, що за угодою між працівником та власником, як при прийнятті на роботу, так і згодом може встановлюватись неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Проте є працівники, яким роботодавець не може відмовити у проханні встановити неповний робочий час. До них належать:
- вагітні жінки,
- жінки, які мають дітей віком до 14 років,
- жінки, які мають дітей-інвалідів, або що здійснюють догляд за хворими членами сім’ї;
- жінки, які мають дітей, які знаходиться під їх опікуванням.
У такому разі власник за їх проханням зобов’язаний встановити режим робочого часу на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня.
Робота на умовах неповного робочого дня
Працівник зобов’язаний бути присутнім на роботі в усі робочі дні. Проте час, який він перебуває на роботі буде дещо меншим, ніж час, визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Таким чином, бачимо, що немає ні мінімального часу, який повинен працювати працівник в умовах неповного робочого дня, ні максимального. Фактично все вирішує згода між працівником та власником.
Робота на умовах неповного робочого тижня
Така робота передбачає, що працівник буде працювати в режимі, тому не всі дні тижня він буде на підприємстві. Про це треба зазначити у наказі про встановлення такого режиму роботи. А якщо ви укладаєте з працівником письмовий трудовий договір, то необхідно це зазначити у письмовому трудовому договорі. Встановити час, в який буде працівник працювати. Наприклад, він буде працювати з понеділка по п’ятницю, з 10 до 14 години, або він буде працювати, підлягаючи правилам внутрішнього трудового розпорядку, проте понеділок, середа, п’ятниця, або понеділок, вівторок, середа. Тобто тут теж не сказано, скільки мінімально він повинен відпрацювати днів. Розуміємо, що це має бути хоча б один день на тиждень.
Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу. Але не достатньо того, що ми в наказі напишемо, що оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу. Адже відповідно до вимог Наказу №1000/5 (де зазначено що ми маємо вказувати розмір або посадового окладу, або розмір оплати праці) правильно було б в наказі про прийняття на роботу, якщо ми приймаємо на умовах неповного робочого часу, або згодом зазначити, що оплата праці буде проводитись пропорційно відпрацьованому часу відповідно до такого-то окладу і зазначити його розмір.
Також робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівника. Тобто працівник на рівні з іншими працівниками, які працюють повний робочий день, має заохочуватися, йому має виплачуватися заробітна плата вчасно, має право на відпустки.
Відпустки по кількості днів вони не зменшуються. Проте, звісно, що відпускні будуть виплачуватися, виходячи з тої плати праці, яку отримував працівник.
Працівники можуть працювати і в шкідливих умовах неповний робочий час. Але статтею 9 Закону "Про відпустки" передбачено, що до стажу роботи, який дає право на додаткові щорічні відпустки, передбачені статтею 7 та 8 Закону "Про відпустки", зараховується час фактичної роботи в шкідливих та важких умовах праці. І якщо працівник пропрацював в них менше половини норми робочого часу, то в такому випадку він втрачає право на таку відпустку.
Крім того, часто виникає запитання: а якщо власнику необхідно залучити працівника до роботи понад обумовлену норму часу, коли працівник працює на умовах неповного робочого дня, наприклад? В такому випадку працівник може погодитися, але чи будуть це надурочні роботи для цього працівника? Чи буде вважатися, що йому потрібно оплатити цю роботу в одинарному розмірі?
Відповідь на це питання знайдемо у п. 16 Постанови пленуму ВСУ від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці». Зауважимо, що постанова пленуму не є нормативно-правовим актом, але суди виносячи рішення керуються саме цим документом. Отже тут зазначено що якщо робота працівника з неповним робочим днем понад передбачену норму часу буде в нормі восьмигодинного робочого дня, то в такому випадку йому оплачувати будуть як працівнику, який працює звичайний восьмигодинний робочий день, тобто в одинарному розмірі.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
