• Посилання скопійовано

Банківські ставки за кредитами реагують на пом’якшення монетарної політики, - НБУ

Банки знижують кредитні ставки, реагуючи на зниження інфляції та пом’якшення монетарної політики

Банківські ставки за кредитами реагують на пом’якшення монетарної політики, - НБУ

Банки знижують кредитні ставки, реагуючи на зниження інфляції та пом’якшення монетарної політики. Вартість валютних кредитів у 2019 році сягнула найнижчого рівня за всю історію і продовжить зменшуватися у цьому році. Учасники ринку достатньо капіталізовані і дотримуються вимоги з формування буфера консервації капіталу (додатково 0,625% до основного капіталу), який запрацював з початку 2020 року.

Про це йдеться в черговому "Огляді банківського сектору", опублікованому Національним банком. Банківські ставки за кредитами реагують на пом’якшення монетарної політики Зниження облікової ставки в умовах макрофінансової стабільності та уповільнення інфляції сприяло відчутному здешевленню гривневих кредитів для бізнесу за IV квартал на 2,4 в. п. до 15,7% річних та до 15% річних на середину лютого. Водночас ставки за валютними кредитами для корпоративних позичальників у 2019 році вже сягнули свого історичного мінімуму і продовжать знижуватись цього року.

Подальше зниження вартості кредитів для бізнесу сприятиме відновленню сегменту корпоративного кредитування попри його скорочення у IV кварталі 2019. В умовах зниження відсоткових ставок вартість ресурсів перестане бути перепоною на шляху відновлення корпоративного кредитування, водночас недостатня кількість якісних та прозорих позичальників стримуватиме більш жваве його зростання. Вартість гривневих кредитів для фізичних осіб скоротилася за квартал лише на 0,5 в. п. до 33,6% річних. Cтавки за споживчими кредитами повільно знижуються через високий попит на такі кредити (див. Опитування про умови банківського кредитування за І квартал 2020 року).

За IV квартал та загалом за рік знизились рівень доларизації кредитного портфеля та частка непрацюючих кредитів. Частка непрацюючих кредитів скоротилася за рік до 48,4% завдяки жвавому споживчому кредитуванню та списанню непрацюючих кредитів за рахунок резервів. Доларизація кредитного портфеля зменшилася до 40,7% на валовій основі (портфель з урахуванням резервів) завдяки наданню нових роздрібних гривневих кредитів та зміцненню гривні. У грудні помітно зросли вкладення банків у депозитні сертифікати.

Цьому сприяв надлишок вільної ліквідності у банків, зумовлений надходженням значного обсягу коштів на корпоративні рахунки в останній місяць року, насамперед валютних коштів НАК «Нафтогаз» обсягом 2,9 млрд дол. США за рішенням Стокгольмського арбітражу. Обсяги депозитів зростають попри зниження ставок Разом із пом’якшенням монетарної політики та зниженням ставок за депозитами державними банками почала скорочуватися вартість вкладів в цілому по системі. Вартість 12-місячних гривневих депозитів фізичних осіб за жовтень-грудень знизилася на 0,7 в.п. до 15,1% річних, і ця тенденція продовжилася у січні 2020 року. Вартість 12-місячних депозитів населення в доларах США знизилась за квартал на 0,6 в.п. до 2,6% річних. Гривневі кошти бізнесу протягом IV кварталу подешевшали на 2,7 в.п. до 10,3% річних.

Водночас у 2019 році продовжували зростати обсяги депозитів населення та бізнесу. Гривневі кошти бізнесу збільшилися за квартал на 16,2%,  рік до року – на 19,5%. Після скорочення у ІІІ кварталі гривневі вклади населення зросли на 8,4% за квартал та 17,5% рік до року в усіх групах банків. Валютні вклади населення в доларовому еквіваленті збільшилися на 6,4% за квартал та на 15,4% за рік. Така динаміка пояснюється послабленням девальваційних очікувань та нижчими ставками за валютними депозитами.

Банківський сектор у 2019 встановив рекорд з прибутковості та рентабельності Минулого року банки досягли рекордних значень з рівня прибутковості та рентабельності. Прибуток сектору був майже у 3 рази вищим за показник 2018 року і сягнув близько 60 млрд грн. З початку 2020 року запрацювали вимоги з утримання банками буферу консервації капіталу, який додає 0,625% до нормативу достатності основного капіталу.

Усі банки достатньо капіталізовані та виконують ці вимоги. До кінця року його значення у всіх банках має бути збільшене до 1,25%. Крім того, системно важливі банки мають до кінця року сформувати буфер системної важливості (1% чи 2% додатково до нормативу достатності основного капіталу, залежно від значення показника системної важливості банку). Прибутковість сектору дозволяє без проблем виконати вимоги з формування буферів капіталу. Крім того, до кінця березня банки мають затвердити програми роботи з непрацюючими кредитами.

 

 

Довідково

Дані кредитів та депозитів, що публікуються в "Огляді банківського сектору", відрізняються від відповідних даних з підрозділу "Грошово-кредитна статистика", оскільки:

  • містять дані про банки, що були платоспроможними на звітну дату, якщо не вказано інше;
  • охоплюють дані банків з урахуванням їх філій за межами України;
  • містять дані про кошти, розміщені в інших банках-резидентах та нерезидентах;
  • є скоригованими на резерви за активними операціями, якщо не вказано інше;
  • містять дані іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, якщо не вказано інше;
  • містять інформацію про клієнтів-нерезидентів.

Джерело: Нацiональний банк України

Рубрика: Фінанси і банки/НБУ і банківська система

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «НБУ і банківська система»