Важливі теми
  • Посилання скопійовано

Чи можуть податківці отримати інформацію про кошти на вашому рахунку: аналіз відповіді НБУ

Нацбанк у своєму листі відповів, чи є у податківців доступ до інформації щодо рахунків ЮО та ФОПів. Про це і про спроби законотворців розширити права ДПС читайте далі

Чи можуть податківці отримати інформацію про кошти на вашому рахунку: аналіз відповіді НБУ

Коментар до листа НБУ від 09.11.2021 р. № 18-0005/105354

У коментованому листі Нацбанк нагадав, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону про банки інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:

а) на його запит щодо наявності банківських рахунків;

б) у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України;

в) на його запит щодо дотримання резидентами встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
 

Чому знову виникло це питання?

Тому що бажання контролерів швидко отримувати інформацію про те, скільки у певного платника податків коштів на рахунку, звідки вони надходять і куди діваються, це «вічнозелена» тема для обговорення. Податківці хочуть, НБУ і власники рахунків - пручаються.

Те ж з останнього: достатньо звернути увагу на законопроєкт № 4073, за яким податківці хотіли отримувати на письмову вимогу ДПС інформацію щодо операцій за підприємницькими рахунками конкретних госпсуб'єктів — юросіб та ФОПів — за конкретний проміжок часу та із зазначенням призначення платежу та переліку контрагентів.

Причому мета цього законопроєкту дуже гарна: забезпечити повне, достовірне та своєчасне надходження платежів до бюджету, а також штрафів за порушення податкового, валютного та іншого законодавства.

Виходить, наявні на сьогодні способи звернення до виконавчої служби, арешт рахунків протягом доби з моменту отримання документів державним виконавцем, а також численні порушення норм, зокрема, ПКУ та Закону про ЄСВ, в частині надсилання вимог про примусове стягнення напряму виконавцю, оминаючи самих платників податків, чомусь податківців вже не влаштовують.

Натомість платники податків чудово розуміють, що ця схема із залученням до примусового стягнення податкового боргу безумовно працює. Поки платник податків почне оскарження таких незаконних дій органу ДПС, гроші вже будуть стягнуті з арештованих рахунків.

Тож, здавалось би, хіба потрібне щось ще? Тому, наразі 07.09.2021 р. цей законопроєкт № 4073 знято з розгляду.

Проте тоді ж (07.09.2021 р.) в цей процес повторно втрутився та включений до порядку денного на розгляд ВРУ законопроєкт № 4101, яким пропонується зобов’язати банки надавати інформацію про наявність та рух коштів на рахунках платника податків в обсягах, необхідних контролюючим органам, на письмовий запит. Йдеться про внесення змін до п. 73.4 ПКУ щодо отримання інформації по рахунках платників податків без судового рішення.

Фактично, органи ДПС прагнуть мати прямий і швидкий доступ до інформації щодо рахунків платників податків. І, можливо, врешті-решт, вони такий доступ отримають. Але не зараз.

 

Позиція НБУ

На думку Нацбанку, інформація про залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки та призначення платежів за такими рахунками відсутня серед переліку банківської таємниці, яка розкривається банками на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Втім, чергова спроба податківців достукатись до банків через НБУ, зазначена в коментованому листі, отримала несподіваний поворот.

Ну, припустимо, що податківці без звернення до суду такої інформації не отримають. А Мінфін? Чи можуть податківці оминути процедуру отримання рішення суду, попросивши подати запит колег у Мінфіні? Адже податками в нас зараз опікуються не лише в ДПСУ, а і в цьому міністерстві.

І тут варто розібратись у повноваженнях ДПСУ та Мінфіну.

 

Що  банки відповідають на запит про інформацію щодо рахунків?

ДПСУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику.

Мінфін – є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, яким, зокрема, як головний  орган у системі центральних органів виконавчої влади забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової політики.

Щодо Мінфіну, то відповідно до пп. 2 п. 6 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 375, Мінфін для виконання покладених на нього завдань має право отримувати безоплатно, зокрема, від державних банків, банків, у капіталізації яких бере участь держава, Національного банку та інших органів державної влади будь-яку інформацію про фінансово-господарську діяльність таких банків, у т. ч. інформацію, що становить банківську таємницю, необхідну для здійснення моніторингу діяльності таких банків та стану виконання стратегії їх розвитку.

Щодо ДПСУ, то відповідно до пп. 18 п. 6 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 р. № 227, ДПС для виконання покладених на неї завдань має право отримувати:

  • безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Податковим кодексом України, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків,
  • а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, зокрема про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

По суті, сьогодні ані Мінфін, ані ДПСУ, які є органами виконавчої влади у сфері податкової політики, не мають права отримати будь-яку інформацію про залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки та призначення платежів за такими рахунками, не кажучи вже про перелік контрагентів. Тож, фактично їм немає сенсу складати запит, щоб  отримати цю інформацію – буде ввічлива відмова. 

Але ситуація може кардинально змінитися, якщо черговий фіскальний законопроєкт у ВРУ буде прийнятий. І далі на підставі змін у законі, Кабмін змінить і відповідне Положення про ДПСУ. Це наразі виглядає не дуже вірогідним, проте треба пам’ятати, що такі спроби робляться весь час і одна з них може виявитися вдалою.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Фінанси і банки/НБУ і банківська система

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «НБУ і банківська система»