Суттєве підвищення облікової ставки Національним банком одразу на 15 в. п. до 25% викликає багато дискусій. Зазначає НБУ в Телеграм.
Одне з ключових дискусійних питань – можливий негативний вплив цього кроку на кредитування: мовляв, якщо гривня подорожчає, то подорожчають і банківські кредити для бізнесу й населення, що стримуватиме відновлення економіки.
Чи відповідає це дійсності?
Дійсно, в умовах ринкової економіки причинно-наслідковий зв’язок традиційно такий: слідом за зростанням облікової й депозитних ставок вартість кредитування також зростає. Водночас ми не очікуємо за поточних умов значного негативного впливу від підвищення облікової ставки на обсяги кредитування. І ось чому:
- по-перше, вартість кредитів банки визначають, орієнтуючись не на розмір облікової ставки, а на фактичну вартість фондування: депозитів населення та бізнесу. Тож кредитні ставки зростатимуть поступово та співмірно до зростання вартості депозитів і переважно зі збереженням поточного спреду між ними;
- по-друге, з початку повномасштабної війни кредитування зростає переважно за рахунок участі банків у державних програмах , зокрема «Доступні кредити 5-7-9%». А умовами цієї програми передбачено фіксовану ставку для позичальників. Тож позичальники як і раніше матимуть доступ до дешевих кредитів. А ставкa, за якою отримують доходи банки, зростатиме паралельно ставкам за депозитами (див. пункт перший);
- по-третє, ставки за новими гривневими кредитами бізнесу включають плату за ризики, що є значно вищими в умовах воєнного часу. Тож кредитні ставки на тлі ризиків, спричинених повномасштабною війною, вже зросли навіть за незмінної ключової ставки – з 10,8% річних у січні до 13,7% у квітні. Але доступ банків та позичальників до державних програм гарантій на портфельній основі знижує ризики та зменшує тиск на кредитні процентні ставки;
- по-четверте, банкам важливо підтримати клієнтів у скрутних обставинах. Для цього фінустанови йдуть на поступки клієнтам, які зазнали фінансових труднощів через війну, зокрема пропонуючи реструктуризації та тимчасово нижчі кредитні ставки. Такі кроки знижують потенційні втрати самих банків через дефолти позичальників та не мають негативного впливу на капітал.
Зрештою, виважене кредитування – це запорука ефективної банківської діяльності та стійкості. Надаючи фінансові ресурси своїм клієнтам, банки підтримують економіку і в такий спосіб знижують потенційні негативні наслідки кризи для фінансового сектору. Тож кредитування має розвиватися й надалі, зважаючи на реалії та пріоритети воєнного часу.
У нинішніх умовах головним завданням Національного банку є збереження макрофінансової стабільності шляхом уникнення цінових та курсових шоків, убезпечення від знецінення гривневих коштів населення та бізнесу, збереження довіри до національної валюти, збереження міжнародних резервів для підтримки економіки, стабілізації очікувань економічних агентів.
Якщо провести зрозумілу кожному медичну аналогію, то в критичній ситуації першочерговим завданням є виключення загрози життю пацієнта. Мінімізація ризику фінансової кризи шляхом забезпечення макрофінансової стабільності – пріоритет номер один як для Національного банку, так і для всіх відповідальних державних інституцій.
***
Читайте також: З 3 червня НБУ суттєво підвищив облікову ставку – до 25% річних
***