Економічна правда розповідає, що після 24 лютого чимало українців залишилися без роботи, доходів та житла, але з необхідністю платити за старими кредитними договорами.
Найкраща стратегія для боржників – це залишатися на зв'язку зі своїми кредиторами, незалежно від того, чи це банки, чи інші фінансові установи.
На жаль, воєнний стан не звільняє від обов'язків щодо сплати кредиту. Відсотки за користування кредитними коштами продовжують нараховуватися і після 24 лютого.
Тож зазвичай банки мають повне право вимагати повернення наданих ними коштів і активно користуються цією можливістю на практиці.
Якщо не зважати на такі повідомлення, справа може дійти до суду, а відповідно – і до виконавчого провадження, арешту рахунків та іншого майна та обмеження права виїзду за кордон.
Не ігноруйте повідомлення від банків. Для початку уважно ознайомтесь з інформацією, яку вам надіслали. Додатково перечитайте умови кредитного договору та перегляньте виписку зі свого рахунку. Це потрібно, щоб зрозуміти, які саме кошти включено до суми заборгованості.
На цьому етапі важливо пам'ятати, що у період дії воєнного стану та у 30-денний строк після дня його закінчення:
- громадяни звільняються від обов’язку сплачувати неустойку (штраф, пеню) та інші штрафні платежі, передбачені кредитним договором;
- фінансовим установам заборонено збільшувати процентну ставку за користування кредитом у разі прострочення внесення платежів (крім випадків, коли зміна процентної ставки встановлена кредитним договором).
Такі пом'якшення передбачені Законом України №2120-IX.
Якщо банк все ж включив до суми заборгованості неустойку (штраф, пеню) у період від 24 лютого 2022 року, письмово зверніться до нього з вимогою списати відповідні штрафні борги. Сподіватися на те, що їх спишуть автоматично, не варто.
Що робити, якщо немає коштів, щоб розрахуватися з банком?
Якщо ви не можете погасити заборгованість у визначені банком строки, зверніться до банку для проведення реструктуризації боргу.
Вона надає можливість отримати більш зручні умови повернення кредитних коштів, наприклад, зменшити відсотки чи відстрочити платежі на певний час.
Рішення щодо певних пільгових умов банки ухвалюють індивідуально. На кінцевий результат можуть вплинути різні фактори:
- політика банку;
- наявність постійних доходів у боржника;
- сума кредитної заборгованості;
- кредитна історія тощо.
Остаточне рішення, вдаватися до реструктуризації боргу чи ні, залишається за фінансовою установою.
Чи можуть арештувати кошти на рахунку під час воєнного стану?
Здебільшого так, це можливо. Не можна відкривати виконавчих проваджень та арештовувати банківські рахунки боржника лише на тимчасово окупованих територіях.
Арешту не підлягають банківські рахунки з "особливим" статусом: пенсійні, соціальні, зарплатні, стипендіальні тощо, а також окремі види допомог, зокрема:
- вихідна допомога, що виплачується у разі звільнення працівника;
- компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
- польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачують замість добових і квартирних;
- матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
- допомога сім'ям із дітьми;
- допомога на лікування та поховання тощо.
При цьому навіть якщо арешт накладено на рахунок без «особливого» статусу, в умовах воєнного стану громадяни можуть продовжувати користуватися коштами (знімати готівку, робити покупки в інтернеті тощо), якщо сума стягнення не перевищує 100 000 грн.
Чи можуть вимагати повернення кредиту від військовослужбовців?
За законом – ні. У період дії воєнного стану та протягом 90 днів від дня його припинення кредитори не мають права вимагати повернення кредитних коштів від:
- військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту та Держспецзвʼязку;
- військовослужбовців, які отримали інвалідність на службі;
- членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
- осіб, які перебувають у полоні;
- осіб, з якими втрачено зв’язок;
- осіб, зниклих безвісти.
Однак ці правила стосуються винятково боргів за споживчим кредитом і не розповсюджуються, зокрема, на заборгованість зі сплати аліментів, податків тощо.
На практиці банк може і не знати про те, що боржник належить до однієї з наведених вище пільгових категорій. Тому рекомендуємо письмово повідомити його про це.
Як підготувати повідомлення банку та як бути, якщо військовослужбовець уже на передовій?
Звернутися до банку чи іншої фінансової установи щодо відстрочки може як сам військовослужбовець, який має борги за споживчим кредитом, так і його близькі особи, представники, спадкоємці чи поручителі.
Заяву краще оформити письмово. До неї обов'язково необхідно додати документ, що підтверджує право на відстрочку у сплаті платежів за кредитом.
Залежно від ситуації це може бути:
- довідка про належність до захищеної категорії підписана уповноваженою особою та скріплена гербовою печаткою. Допускається складання довідки рукописним способом;
- посвідчення інваліда війни;
- посвідчення члена сім’ї загиблого;
- інформація від уповноваженого державного органу про те, що особа утримується в полоні або перебуває у заручниках держави-агресора чи включена до реєстру як така, з якою втрачено зв’язок, або зникла безвісти.
Що робити, якщо банк ігнорує повідомлення про відстрочку?
У цьому випадку варто звернутися із письмовою скаргою до банку. Або ж ви можете відразу надіслати електронне звернення до Національного банку України.
За наслідками його розгляду НБУ може перевірити фінансову установу та усунути порушення.