Головна Усі новини Фінанси і банки Валюта і цінні папери

У Раді пропонують запустити механізм переведення валютних кредитів у гривневі

Депутати готуються допомогти громадянам з виплатою позик у доларах і євро, які останніми роками значно подорожчали

У  Верховній Раді пропонують запустити механізм переведення валютних кредитів у гривневі. Але зробити це виважено, щоб не зруйнувати банківську систему. А на період, поки відповідного законопроекту не буде ухвалено, проголосувати за постанову, що забороняє продаж заставного майна.

У пошуках компромісу

До парламенту подано кілька законопроектів, якими запропоновано перевести валютні кредити у гривневі. На думку автора одного з таких документів народного депутата Михайла Опанащенка, всім громадянам, у кого є валютні кредити, потрібно надати можливість провести реструктуризацію заборгованостей шляхом переведення валюти в гривні за курсом НБУ на 3 лютого цього року.

«Необхідно також, щоб розмір плати за користування кредитом після проведення перерахунку не перевищував подвійної облікової ставки Нацбанку, встановленої в цей самий період, — вважає народний депутат. — Іншими словами, всі кредитні та фінансові установи, які діють на території України, за письмовою заявою громадян повинні будуть провести реструктуризацію їхніх валютних зобов’язань».

Саму реструктуризацію, на думку автора ініціативи, слід проводити протягом одного року з дня набрання законом чинності. Крім того, у разі ухвалення законопроекту, у виграші залишаться не тільки позичальники, а й самі банки.

«Річ у тому, що накопичення боргів за невиплаченими кредитами загрожує банківським установам зростанням частки проблемних кредитів і величини сформованих резервів за ними. Усього цього можна уникнути, запустивши механізм переведення валютних кредитів у гривневі за прийнятним для громадян курсом», — підкреслив Михайло Опанащенко.

Ще одним законопроектом, який підготував народний депутат Микола Рудьковський за участі позичальників, запропоновано залишок валютного кредиту, взятого у банку позичальником, погашати у національній валюті за курсом, який був на момент підписання контракту. При цьому всі штрафи і пені скасовуються, натомість встановлюється піврічний термін на перепідписання угод.

Микола Рудьковський вважає, що в умовах кризи цей законо проект міг би стати компромісом для врегулювання відносин між банком і валютним позичальником. Він переконаний, що через значне банківське лобі у Верховній Раді законопроект, спрямований на захист позичальників, навряд чи матиме достатню кількість голосів на підтримку.

Робоча група  в допомогу

У четвер, єдиний день, коли цього тижня працював парламент, під його стіни прийшли люди, які через девальвацію гривні вже багато років не можуть повернути позики банкам. Тому «похоронити» ці законодавчі ініціативи депутатам не вдалося. Хоч полеміка з цього приводу виявилася насправді гарячою. Щоб досягти компромісу, депутати вирішили створити робочу групу із представників усіх фракцій, яка б напрацювала законодавчий механізм, що задовольнить і позичальників, і банки.

«Не можна вдавати, що цієї проблеми немає, — зазначила народний депутат Інна Богословська. — Чотири мільйони позичальників помножте на три члени сім’ї — це величезна соціальна напруга, яка може вибухнути найближчими днями. І ті, хто поручився за кредити, — це теж мільйони людей».

На думку нардепа Михайла Опанащенка, позичальники не зможуть вимагати від держави зниження валютних ставок, перерахунків і допомоги, а банки зможуть. Тому законопроект, який він пропонує, стимулюватиме банки долучитися до цієї роботи і вимагати, якщо потрібно, від Нацбанку, держави створення робочої групи і брати в ній активну участь.

А доки не буде знайдено компромісного варіанта врегулювання питання щодо погашення проблемних позик, пропонується ввести мораторій на відчуження заставного майна. Відповідну постанову зареєструвала у ВР народний депутат Оксана Калетник. Цим документом запропоновано заборонити відчуження житлової нерухомості, що є предметом застави за кредитними угодами, виданими фізичним особам в іноземній валюті протягом останніх 6 років.

«Наслідки значної девальвації гривні — погіршення платоспроможності населення, що призвела до кризових явищ та неповернення валютних кредитів. Особливо це торкнулося громадян, що придбали квартири на умовах іпотеки», — йдеться у пояснювальній записці.

На переконання Оксани Калетник, відповідно до Конституції України, держава повинна створювати умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, а забезпечення стабільності грошової одиниці — основна функція Національного банку. З огляду на це держава мала б провадити чітку та послідовну соціальну політику створення умов для забезпечення реалізації конституційних прав громадян. Оскільки стабільність національної валюти порушено і заздалегідь не було створено належних умов для запобігання доларизації економіки, зокрема і сфери внутрішнього кредитування населення, нині слід забезпечити шляхи пом’якшення наслідків фінансової кризи. 

Джерело
Урядовий кур'єр
Рубрика:
Фінанси і банки / Валюта і цінні папери
Теги:
Валюта , Законопроекти , Кредити

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?