На день написання цього матеріалу остаточного тексту цього Закону на сайті Верховної Ради ще не оприлюднено, тому текст, з яким ми працюємо, — це текст до другого читання. Зрештою, швидкість прийняття Закону в другому читанні дозволяє сподіватися, що остаточний текст не міститиме суттєвих змін, щонайбільш редакційні.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності. З дня введення його в дію (а не набрання ним чинності) втратять чинність Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі — Декрет №15-93) та Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР«Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі — Закон про розрахунки в інвалюті). З того ж дня буде припинено дію указів Президента від 18.06.94 р. №319/94, від 16.03.95 р. №227/95, від 21.01.98 р. №41/98 і від 27.06.99 р. №734/99.
Основні новації Закону НБУ показав у вигляді таблиці. На перший погляд, виглядає привабливо. Розгляньмо докладніше.
Таблиця
Яким стане цільове валютне регулювання завдяки Закону?
| Як є | Як буде |
| Дозволені лише операції, прямо передбачені Декретом | Дозволені всі операції, прямо не заборонені Законом |
| Генеральні ліцензії 6 типів індивідуальних ліцензій |
Одна генеральна ліцензія Iндивідуальних ліцензій немає |
| Усі операції підпадають під валютний контроль | Валютний нагляд для операцій на суму, що перевищує поріг фінмоніторингу (150 тис. грн) |
| Граничний строк розрахунків за операціями ЗЕД — 180 днів | Без обмежень*. Iнформація щодо строків закриття контрактів ЗЕД збирається для статистичних цілей |
| Реєстрація кредитів з-за кордону | Подання інформації для статистичних цілей |
| Припинення ЗЕД при порушенні строків закриття контрактів | Немає |
| Декларування валютних цінностей за кордоном | Немає |
| * Хоча порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ. — Прим. ред. | |
Дозволено все, що не заборонено
Свобода здійснення валютних операцій є першим із принципів валютного регулювання, визначених у п. 1 ст. 2 Закону. Цей принцип передбачає, зокрема, застосування обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України; недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.
Як бачимо, вжито оціночне поняття «неправомірне і необґрунтоване втручання». Є підстави побоюватися, що будь-яке втручання держави у валютні операції буде нею-таки оголошене «правомірним і обґрунтованим». Крім того, стан платіжного балансу також вселяє побоювання, що Нацбанк волітиме вдатися до засобів валютного регулювання, до яких так звик за ці роки. Чи виправдані ці побоювання — побачимо згодом. Тим часом НБУ обіцяє, що найбільш болісні обмеження, наприклад щодо інвестування за кордон та ЗЕД-операцій, будуть скасовані одразу після набрання чинності Законом. Але ми вже знаємо, що насправді доведеться чекати сім місяців від набрання чинності до введення в дію.
Валютні ліцензії
Скасовуються ліцензії для банків на проведення валютних операцій: ч. 1 ст. 9 Закону дає їм право проводити їх на підставі банківських ліцензій. Залишаються такі ліцензії тільки для небанківських фінустанов та операторів поштового зв'язку. Такі ліцензії діють безстроково, а порядок їх видачі, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) встановлюється Нацбанком. Iнформація про видані ліцензії розміщується на сторінках офіційного Iнтернет-представництва НБУ.
Після введення Закону в дію втратять чинність раніше видані індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, інші ліцензії на здійснення валютних операцій, у т. ч. на організацію та/або проведення операцій з купівлі та продажу валютних цінностей в безготівковій формі, відкриття рахунків в іноземній валюті, проведення розрахунків в інвалюті. Збережуть чинність лише генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, видані НБУ небанківським фінустановам та операторам поштового зв'язку, а після закінчення строку їх дії доведеться одержати нові (п. 7 ст. 16 Закону).
Декларування валютних цінностей за кордоном
Не буде. Указ Президента від 18.06.94 р. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» припиняє дію, а нових відповідних положень Закон не встановлює.
Єдине декларування, передбачене Законом, — це декларування переміщення фізособами через кордон валютних цінностей у сумі від 10 тис. євро за офіційним курсом НБУ. Але тут нічого нового, і це не та норма, скасування якої слід було б очікувати.
Валютний контроль
Усі ми знаємо, що таке валютний контроль. Так прийнято називати контроль за дотриманням строку розрахунків за ЗЕД-операціями, який встановлено Законом про розрахунки в інвалюті і який у більшості випадків становить 180 днів.
У новому Законі терміна «валютний контроль» немає. Є термін «валютний нагляд» — це система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Проте аналогічне поняття залишилося.
Пункт 2 ч. 1 ст. 12 дає право Нацбанку як один із заходів захисту встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. А частиною 5 ст. 13 встановлено точно таку санкцію за порушення строків розрахунків за ЗЕД-операціями, як і Законом про розрахунки в інвалюті, — пеню в розмірі 0,3% суми неодержаних коштів за договором за кожний день прострочення, але не більше суми неодержаних коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Як і зараз, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, установлені НБУ, можуть бути продовжені Мінекономрозвитку шляхом видачі висновку. Порядок видачі висновку, в т. ч. перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у його видачі або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється КМУ.
I ще одне, не менш важливе: амністії порушникам попереднього законодавства не буде.
Згідно з Перехідними положеннями Закону, уповноважені установи, суб'єкти валютних операцій, які до дня введення в дію цього Закону вчинили порушення вимог Декрету №15-93, Указу Президента від 27.06.99 р. №734/99 та/або нормативно-правових актів НБУ з питань валютного регулювання та контролю, підлягають відповідальності на підставі законодавства України, що діяло на день вчинення таких порушень. Під уповноваженими установами маються на увазі небанківські фінустанови та оператори поштового зв'язку, які отримали ліцензії НБУ згідно з цим Законом.
Обов'язковий продаж частини валютних надходжень
У наведеній таблиці переваг нового Закону НБУ не обіцяє скасування обов'язкового продажу частини валютних надходжень. А п. 1 ч. 1 ст. 12 дає йому право запроваджувати такий продаж у передбачених власними нормативно-правовими актами межах.
Iнші заходи захисту
Загалом ч. 1 ст. 12 передбачає ще чотири види заходів захисту:
- установлення особливостей здійснення операцій, пов'язаних із рухом капіталу;
- запровадження дозволів та/або лімітів на проведення окремих валютних операцій;
- резервування коштів за валютними операціями;
- заходи відповідно до статті 7-1 Закону про НБУ, виключний перелік яких визначений нормативно-правовими актами НБУ.
Усі ці заходи можуть застосовуватися «за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи держави» на строк, що не перевищує шести місяців. Дія раніше запроваджених заходів може бути продовжена на такий самий строк. А позаяк уже наявне подібне обмеження Нацбанк успішно обходить, видаючи щоразу нові постанови тримісячної дії, абзацом 6 ч. 2 ст. 12 спеціально обумовлено, що загальний строк дії заходів захисту не може перевищувати 18 місяців протягом 24 місяців починаючи з дня першого запровадження відповідного заходу захисту. Крім того, для продовження дії заходу захисту НБУ має відзвітувати перед Комітетом ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності про перші три місяці дії цього заходу.
Мало того, для такого подовження (або поновного запровадження заходу захисту, якщо від закінчення попереднього не минуло шести місяців) наявність вищезазначених обставин має бути підтверджена Радою НБУ.
Заходи впливу
Крім заходів захисту, є ще заходи впливу. Це відповідальність за порушення вимог валютного законодавства, встановлена статтею 14. Вона застосовується до банків, небанківських фінустанов, фізичних та юридичних осіб. Так, зокрема, НБУ має право накладати на уповноважені установи (крім банків: заходи впливу на них визначені Законом «Про банки і банківську діяльність») штрафи у розмірі до 20% власного капіталу. А ДФС може накладати на юрособу (крім уповноважених установ) штрафи у розмірі до 100% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Тим часом на сайті НБУ розміщена інфографіка про скасування санкцій у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми операцій. Ну, так, якщо йдеться про штрафи з боку НБУ, то це правда.
«Поступово й обережно»
Там-таки, на своєму офіційному Iнтернет-представництві НБУ повідомляє, що «валютні обмеження будуть скасовані поступово і обережно і за наявності сприятливих макроекономічних умов, щоб не похитнути фінансову стабільність». Сам Закон нічого про «поступовість і обережність» не говорить, якщо не враховувати семимісячний проміжок до його введення в дію. Тому цю обмовку Нацбанку можна сприймати як ще одне свідчення того, що за свої інструменти валютного регулювання він чіплятиметься до останнього.
I насамкінець: КМУ спільно з НБУ протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом повинні розробити та внести на розгляд ВРУ законопроект про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування.