Мінсоцполітики у листі від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282 нагадує, що відповідно до ст. 3-1 Закону про оплату праці розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Тобто якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.
Водночас в разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов'язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений в колективному договорі, відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період.
У кінці кожного місяця провадиться нарахування працівникам належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування окладів, доплат і надбавок, в т. ч. за роботу у нічний час, роботу у святкові та неробочі дні тощо. Після закінчення облікового періоду (півріччя), у випадку наявності надурочних годин, провадиться оплата надурочної роботи.
При цьому, якщо працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змін), то йому мають:
- нараховувати оклад, встановлений йому в трудовому договорі (штатному розписі),
- провести за необхідності доплату до розміру мінімальної заробітної плати,
- врахувати, що доплата за нічну роботу розраховується із встановленого працівнику окладу, проте нараховується понад розмір мінімальної заробітної плати.
У випадку коли працівник протягом місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати, щорічній відпустці, на лікарняному, не з'явився на роботі з нез'ясованих причин тощо, зарплата йому нараховується пропорційно відпрацьованому ним часу згідно із встановленим графіком виходів (змін).
У кінці облікового періоду працівникові нараховують заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати та проводять оплату надурочних годин у подвійному розмірі понад розмір мінімальної заробітної плати.
Від редакції: Мінімальна оплата праці при підсумованому обліку робочого часу
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3-1 Закону про оплату праці). І якщо для звичайних працівників таку норму встановлює 8-годинний п’ятиденний робочий тиждень (40 годин), то за підсумованим обліком робочого часу ця ж норма виконується, але наростаючим підсумком за більший обліковий період (місяць, квартал, півріччя, рік).
А далі так: якщо працівник цю норму відповідно до його графіку виконав, то має отримати зарплату не меншу за мінімальну.
Наприклад, за місячним окладом із урахуванням усіх зазначених вище доплат працівнику нараховано 2400 грн. Але за таких умов він має отримати ще і доплату до 3200 грн (3200 – 2400 = 800 грн).
А ось якщо працівник таку норму відповідно до його графіку не виконав (наприклад, через тимчасову непрацездатність), мінімальна оплата праці повинна буде виконуватися пропорційно фактично виконаній нормі робочого часу. Як зазначено у прикладі, замість 175 годин фактично відпрацьовано 119 годин, тому 3200/175 х 119 = 2176 грн – це рівень, нижче якого зарплата працівника не повинна бути (при цьому лікарняні не враховуються).
Про те, які виплати враховуються та не враховуються при виконанні мінімальних гарантій з оплати праці, ми писали тут.
Якщо працівнику встановлено не оклад, а годинна ставка та ще й на рівні не нижче за мінімальний (19,34 грн за годину), доплату до 3200 грн робити не потрібно. Про це ми писали тут.
***
Читайте також аналітику від Дт-Кт: Підсумований облік робочого часу