• Посилання скопійовано

Вихідна допомога: коли працівнику доплачують за звільнення?

Розглянемо, коли й за яких умов роботодавець має заплатити працівнику допомогу через його звільнення. Навчимося розраховувати вихідну допомогу та дізнаємося особливості оподаткування цієї виплати

Вихідна допомога: коли працівнику доплачують за звільнення?

Про вихідну допомогу зазначається в ст. 44 КЗпП  і  її необхідно розуміти як грошовий мінімум, що роботодавець повинен виплатити працівнику у випадку звільнення за певних обставин.

Вихідна допомога за різних обставин виплачується у різних розмірах. Але та вихідна допомога, виплати якої вимагає КЗпП, сплачується в діапазоні від одного середнього заробітку до шести середньомісячних заробітків. При цьому в деяких випадках звільнення роботодавець у колективному або у трудовому договорі може добровільно взяти на себе обов’язок сплачувати вихідну допомогу у більшому розмірі (в меншому – ні).

 

Як розрахувати вихідну допомогу

Вихідна допомога розраховується відповідно до Порядку №100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню.

В такому випадку середня заробітна плата розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.  А середньоденна заробітна плата визначається діленням зарплати за фактично відпрацьовані  протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих  днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів обчислюється діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства.

Якщо працівник не працював протягом останніх двох календарних місяців, середня зарплата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Для працівників, які відпрацювали менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. 

 

Розміри вихідної допомоги

Не менше середнього місячного заробітку

Вихідна допомога в такому розмірі виплачується, якщо звільнення працівника відбувається з наступних підстав:

  • відмова працівника від переведення на роботу у іншу місцевість разом із підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП);
  • зміна в організації  виробництва та праці, в т.ч. ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП);
  • виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи, а так само в разі відмови  в надання допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків потребує доступу  до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП);
  • поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).

 

Не менше тримісячного середнього заробітку

Вихідна допомога в такому розмірі виплачується у випадку звільнення працівника внаслідок порушення роботодавцем законодавства  про працю, колективного чи трудового договору (п. 4 ст. 36 КЗпП, ст. 38 та ст. 39 КЗпП).

 

Спеціальний випадок…

Як зазначають автори Науково-практичного коментарю до КЗпП, до категорії вихідної допомоги варто відносити також допомогу, що виплачується працівникам, які належать до категорії I і II громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Ця допомога  виплачується в розмірі триразового середньомісячного заробітку при звільненні названих працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП (п. 7 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Виплата допомоги проводиться за рахунок коштів підприємств із наступною компенсацією підприємствам цих витрат за рахунок бюджету.

 

Практичні ситуації

Приклад № 1. Визначення розміру вихідної допомоги, якщо працівник відмовляється від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством

Працівник відмовився від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством і підлягає звільненню 20.09.2017 р. відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП. Тому він має право на вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Подивимось, як його треба визначити.

Розрахунковим періодом для визначення вихідної допомоги є останні два календарні місяці, що передують звільненню працівника (липень – серпень 2017 р.)

В липні працівник перебував у відпустці з 01.07.2017 по 14.07.2017 р., нараховані відпускні становлять 7000,00 грн.

Працівнику нараховано у серпні 2017 р. матеріальну допомогу  у розмірі 8000,00 грн.

За липень-серпень 2017 р. працівник повинен був відпрацювати згідно зі своїм графіком 43 робочі дні (21 р.д. – липень, 22 р.д. - серпень). Зарплата працівника за фактично відпрацьований час становить 15000,00 грн за два місяці, що передують місяцю звільнення.

Зверніть увагу! Відпускні та матеріальна допомога не враховуються до розрахунку середньої заробітної плати на виплату вихідної допомоги. Отже:

1) Розрахуємо кількість відпрацьованих днів за два місяці роботи: 43 р.д. – 10 р.д (відпустка у липні) = 33 р.д.

2) Визначимо середньоденну заробітну плату: 15000,00 грн /33 р.д. =454,54 грн

3) Визначимо середньомісячну кількість робочих днів: 43/2 = 21,5

4) Визначимо середню місячну зарплату: 454,54 грн х 21,5р.д. = 9772,61 грн

 

Приклад № 2. Вихідна допомога у випадку звільнення працівника через недотримання роботодавцем законодавства про працю

Працівником розірвано трудовий договір з власної ініціативи 21.09.2017 р. через порушення умов трудового договору роботодавцем.

Такий працівник має право на отримання вихідної допомоги у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Таким чином, якщо використати дані Прикладу № 1, розмір вихідної допомоги буде становити не менше ніж  29317,83 грн (9772,61 грн х3).

 

Оподаткування

ПДФО, військовий збір

Вихідну допомогу слід обкладати ПДФО у розмірі 18% , оскільки для цілей розділу IV ПКУ вихідна допомога є складовою заробітної плати (за пп. 14.1.48 ПКУ). Така позиція податківців є досить давньою, не змінилася вона і тепер.

Відповідно така допомога підлягає й оподаткуванню військовим збором в розмірі 1,5 %.

У формі №1ДФ вихідна допомога відображається у складі загальної суми доходу у вигляді зарплати (в розділі І - із ознакою доходу «101»).

 

 

Єдиний соцвнесок

А ось із ЄСВ ситуація інша - вихідна допомога у випадку припинення трудових відносин належить до видів виплат, на які не нараховується ЄСВ (п. 4 розділу І Переліку № 1170).

Наприкінці покажемо у Таблиці нарахування й виплату вихідної допомоги у бухобліку (дані з Прикладу 1)

Таблиця

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

Нараховано вихідну допомогу

949*

663

9772,61

2

Утримано ПДФО (9772,61 х 18%)

663

641

1759,1

3

Сплачено до бюджету ПДФО

641

311

1759,1

4

Утримано ВЗ (9772,61 х 1,5%)

663

642

146,59

5

Сплачено до бюджету ВЗ

642

311

146,59

6

Перераховано суму вихідної допомоги працівнику (9772,61 – 1759,1 – 146,59 )

663

311

7866,92


* У П(С)БО 16 «Витрати» до якого саме виду витрат належать витрати з нарахування сум вихідної допомоги, чітко не визначено. Мінфін теж роз’яснень з цього приводу не надавав. Тому, вибір рахунку, за яким такі витрати відображати, робить сам роботодавець: або у складі інших операційних чи неопераційних витрат, або в залежності від посади, за якою працівник працював (адже вихідна допомога є обов’язковою виплатою, передбаченою законодавством і не завжди її виплата пов’язана із порушеннями з боку роботодавця).

 ***

Також читайте на цю тему:

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Оплата праці»