Винагорода за договором ЦПХ готівкою: як оподатковується?

«Вісник. Офіційно про податки»

ПДФО, військовий збір

Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, регулюється розділом IV Податкового кодексу, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 164 ПКУ), та доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ).

Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов договору ЦПХ (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.2 ПКУ)

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором (далі — договір ЦПХ) за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (абзац другий п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу).

Ставка податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу становить 18 % бази оподаткування, у тому числі на доходи за договором ЦПХ.

При цьому відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Податок сплачується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу).

Крім того, п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX  Податкового кодексу передбачено оподаткування доходів фізичних осіб військовим збором.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, а саме фізичні особи — резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 цього пункту).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов договору ЦПХ (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (пп. 1.3 цього пункту).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідну ставку збору.

Отже, дохід у вигляді винагороди, отриманий платником податку — фізичною особою відповідно до умов договору ЦПХ, оподатковується податковим агентом військовим збором на загальних підставах.

Якщо нараховану суму за договором ЦПХ виплачено фізичній особі з каси, то ПДФО та військовий збір податковий агент має перерахувати до бюджету протягом трьох банківських днів

Зауважимо, що у платіжному документі при сплаті до бюджету ПДФО із доходу (винагороди) платника податку за договором ЦПХ податковий агент відображає інший код бюджетної класифікації, ніж із доходу у вигляді заробітної плати.

Статтею 8 Бюджетного кодексу встановлено, що бюджетна класифікація є обов’я­з­ковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Однією зі складових частин бюджетної класифікації є класифікація доходів бюд­жету.

Наказом №11 затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою, зокрема:

• 11010100 — податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати
• 11010400 — податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата

Отже, при сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб із доходів (винагороди) платника податку за договором ЦПХ податковий агент відображає у платіжному документі код бюджетної класифікації 11010400.

Крім того, на виконання вимог пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, форму № 1ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У формі № 1ДФ нарахований дохід (винагорода за договором ЦПХ) відображається за ознакою «102».

ЄСВ

Частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ передбачено, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Однак зазначена вимога не застосовується до заробітної плати з джерела не за основ­ним місцем роботи. Законодавча норма щодо сплати єдиного внеску з мінімальної заробітної плати діє тільки за основним місцем роботи.

Основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ).

Відповідно до ст. 21 КЗпП виконання робіт, надання послуг особою може здійснюватися як на підставі трудового договору так і, зокрема, на підставі договору ЦПХ.

Сторонами трудового договору є працівник і роботодавець. Працівника приймають на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Договір ЦПХ (договір підряду, доручення тощо) — це будь-який інший договір (угода), що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Щодо договору підряду, то одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу).

Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

ДОВІДКОВО

ЄСВ нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за договором ЦПХ незалежно від суми такого доходу.

Тобто за договорами підряду чи доручення оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

Крім того, частиною другою ст. 48 КЗпП передбачено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Записи про виконання робіт на підставі договору ЦПХ до трудової книжки не заносяться.

Отже, виконання робіт (надання послуг) за договором ЦПХ відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.

Таким чином, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за договором ЦПХ, при цьому це не є основним місцем роботи фізичної особи, вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за договором ЦПХ, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. Тобто єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за договором ЦПХ незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Якщо працівник поряд зі своєю основною роботою виконує роботу (надає послуги) за договором ЦПХ, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за договором ЦПХ і тільки потім здійснюється порівняння із сумою мінімальної заробітної плати за місяць. При цьому якщо загальна сума буде меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.