Тимчасова непрацездатність у зв’язку із вагітністю та пологами засвідчується листком непрацездатності виданим лікувальним закладом, у якому лише зазначається період непрацездатності тривалістю 126 календарних днів, впродовж якого жінка потребує увільнення від роботи у зв’язку із вагітністю та пологами.
Згідно вимог статті 2 Закону «Про відпустки» надання відпусток, в тому числі соціальної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, особі, яка перебуває у трудових відносинах здійснюється роботодавцем. Відповідно до вимог статті 17 Закону «Про відпустки» на підставі медичного висновку жінкам за місцем роботи надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами.
Відпустка по вагітності та пологам надається за волевиявленням жінки в межах періоду визначеного листком непрацездатності. Відповідно до умов частини першої статті 25 Закону №1105-XIV за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами втрата заробітної плати (доходу) застрахованій особі компенсується у формі матеріального забезпечення - допомоги по вагітності та пологах.
Рішення про призначення допомоги по вагітності та пологам приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, з врахуванням визначеної у наказі роботодавця тривалості відпустки по вагітності та пологам, на підставі листка непрацездатності. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до вимог статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець, як страхувальник зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення. Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі реалізувати своє право на матеріальне забезпечення.
Згідно із частини третьої статті 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою. Чинним законодавством про працю передбачені відповідні гарантії та пільги для вагітних жінок і жінок, які мають дітей і через відомі обставини не можуть нарівні з іншими працівниками в повному обсязі виконувати визначені трудовим договором професійні обов’язки. За ненадання у випадках передбачених законодавством гарантій та пільг працюючим жінкам, вчинення протиправних дій, які в супереч їх волевиявленню перешкоджають реалізувати право на законодавче встановлені гарантії та пільги в повному обсязі роботодавець несе відповідальність встановлену законом.
Задовольняючи волевиявлення працівниці у виході на роботу до закінчення відпустки по вагітності та пологам роботодавець має оформити наказ. Вихід працівниці на роботу до закінчення відпустки по вагітності та пологам оформлене наказом роботодавця має наслідком припинення відпустки по вагітності та пологам і права на виплату допомоги по вагітності та пологам, яка компенсує втрату заробітної плати, за відповідну частину періоду зазначеної відпустки.
Чинним законодавством не передбачено право одночасного отримання виплат за загальнообов’язковим соціальним страхуванням та заробітної плати. Враховуючи, що допомога по вагітності та пологам обчислюється сумарно і оплачується разово за 126 календарних днів, припинення права на виплату частини допомоги настає з дня виходу на роботу працівниці та по день закінчення відпустки по вагітності та пологам визначеного у наказі про надання такої відпустки.
На підставі наказу про вихід працівниці на роботу, листка непрацездатності комісія (уповноважений) по соціальному страхуванню відповідно до повноважень визначених Положенням, затвердженим постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 23.06.2008 р. №25 приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення, з внесенням необхідних даних до розділу ІІ Протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого). Відповідно до вимог статті 34 Закону № 1105-XIV роботодавець, як страхувальник зобов’язаний невикористані страхові кошти повернути до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.
Роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення відповідно до вимог частини 6 статті 15 Закону № 1105-XIV. За змістом положень статті 127 КЗпП, статті 1215 ЦК України роботодавець не вправі застосувати утримання із заробітної плати працівника зайво виплаченої суми допомоги по вагітності та пологам, яка була виплачена за достатньої правової підстави у відповідності до вимог законодавства.
Працівниця, як застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання матеріального забезпечення за соціальним страхуванням з її вини, вчинення нею протиправних дій - підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо (частина 3 статті 16 Закону № 1105-XIV).
Працівниця може повернути частину допомоги по вагітності та пологам добровільно. Спори між сторонами, що виникають із правовідносин за соціальним страхуванням вирішуються в судовому порядку.
З метою уникнення спору, необхідно попередньо узгодити з працівником подання заяви про бажання приступити до виконання трудових обов’язків, із зазначенням дати виходу на роботу, та про повернення добровільно суми частини допомоги по вагітності та пологам за календарні дні, що припадають за період невикористаної відпустки по вагітності та пологам.