Згiдно зi ст. 8 Конвенцiї Мiжнародної органiзацiї працi №132 (переглянутої) 1970 р. про оплачуванi вiдпустки (ратифiкована Законом України вiд 29.05.2001 р. №2481-III) розбивка щорiчної оплачуваної вiдпустки на частини може бути дозволена компетентним органом або iншим вiдповiдним органом у кожнiй країнi. Якщо iншого не передбачено угодою, яка стосується роботодавця i зацiкавленої особи, що працює за наймом, i за умови, що тривалiсть роботи такої особи дає їй право на це, одна iз таких частин вiдпустки складається принаймнi з двох безперервних робочих тижнiв.
Законом України "Про вiдпустки" (далi - Закон) установлено державнi гарантiї права на вiдпустки, визначено умови, тривалiсть i порядок надання їх працiвникам.
За статтею 12 Закону щорiчну вiдпустку на прохання працiвника може бути подiлено на частини будь-якої тривалостi за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днiв.
Тобто подiл щорiчної вiдпустки, тривалiсть основної безперервної частини якої становить менш як 14 календарних днiв, є порушенням законодавства про вiдпустки.
Вiталiна КОРКУШКО, завiдувач сектору
Олена УСЕНКО, головний спецiалiст
"Праця i зарплата" №22 (1034), 14 червня 2017 р.