Порядок ведення військового обліку на підприємстві, інформування військкоматів та подання до них різних видів звітів регламентовано нормативними актами і Законом України "Про військовий обов’язок та військову службу". На виконання цього закону ще два роки тому постановою КМУ від 07.12.2016 р. №921 було затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних. З цього часу механізм інформування військкоматів, спілкування та листування з ними регламентує саме цей порядок.
Але на сьогодні існує дуже багато звернень підприємств стосовно отримання листів від військкомату щодо обов’язку інформувати їх, направляти до них працівників з певними цілями, а також наскільки мають дію такі листи (тим більше, що в більшості випадків вони, як правило, є копіями документу).
Для початку звернемо увагу на лист Генерального штабу Збройних сил України, який був направлений на пояснення чинного порядку ведення військового обліку на підприємстві ще минулого року. Це лист від 27.09.2017 р. №321/5989. Також про нього читайте тут>>
Лист достатньо чітко відповідає на деякі проблемні питання, та все ж таки в чомусь має певні дописки.
По-перше, за цим листом військовий облік громадян, з якими укладено цивільно-правові договори, підприємство не веде. Це, дійсно, узгоджується із нормами статті 34 Закону "Про військовий обов’язок і військову службу" та з самим Порядком №921.
По-друге, самі СПДшники, які мають найманих осіб (працівників), не ведуть на них військового обліку (оскільки чинне законодавство не містить вимоги ведення такого обліку).
По-третє, обов’язки щодо ведення військового обліку на підприємстві прописуються в посадовій інструкції тієї посади, на яку покладено такий функціонал. Зверніть увагу, посадова інструкція робиться на посаду, а не конкретно на особу чи працівника.
По-четверте, варто звернути увагу на інші нормативні документи. Зокрема, на Порядок ведення та зберігання особових справ державних службовців, затверджений наказом Національного агентства України з питань держслужби від 22.03.2016 р. №64. Цим наказом визначається, що до особової справи працівника треба докладати копії або військового квитка, або посвідчення про приписку до призовної дільниці. І на це звертають увагу, зокрема, і військкомати.
По п’яте, у випадку зміни даних працівників треба повідомляти військкомати за типовою формою Додатку 2 до Постанови КМУ 921. У ній потрібно зазначати зміну сімейного стану призовників/військовозобов’язаних, місце їх проживання, перебування, освіти, місця роботи і посади. До речі, військкомат звертає увагу на те, що інформування підприємствами про зміни особистих облікових даних працівників треба надсилати протягом 7-ми днів. Водночас чинним законодавством не передбачено інформування з надсиланням у вигляді повідомлення (тобто лист в письмовій формі з повідомленням про вручення). На думку Т. Мойсеєнко, така відповідь говорить про те, що ми маємо право робити це на власний вибір.
Найголовніше – чи буде відповідальність?
Розглянемо, чи буде та яка саме відповідальність за неведення військового обліку на підприємстві, неінформування військкоматів або за ненадання відповіді на їхні запити.
Лектор інформує, що останнім часом до неї звертаються різні підприємства, повідомляючи про отримання ними листів від військкомату. Переважно такі листи є лише копіями, не оригіналами і адресовані керівнику підприємства згідно з адресою на листі (керівникові згідно з листом розсилки). Далі у листі військкомати вимагають надання інформації для обробки і надають форму таблиці, та вимагають зробити надання і обробку цієї інформації в певний строк. В окремих випадках, зазначаючи також цей строк, нагадують, що певна категорія працівників має прибути до військкомату для виконання певних військових зобов’язань.
Отримавши такого листа, переважно, виникає питання – яку відповідальність матиме керівник, якщо :
а) не відповідатиме на цей листа;
б) не надаватиме інформацію.
Звернемося до чинного законодавства України, а саме до Закону про військовий облік та Порядку №921. Цікавим є те що, сам закон прописує в окремих випадках адміністративну відповідальність, а в окремих випадках містить лише загальні фрази згідно з чинним законодавством (так само і Порядок №921). Аналізуючи це, доходимо висновку, що діє тільки адміністративна відповідальність (оскільки по такій процедурі може бути механізм).
Щодо кримінального провадження, треба певний механізм, який супроводжується певними кроками, діями і етапами, але які в чинному законодавстві ніде не прописані.
Тому, маючи адміністративну відповідальність, йдемо до статті 211 КУпАП. У ній міститься близько шести різних пунктів, які прописують адміністративну відповідальність за порушення, пов’язані з неінформуванням військкомату, ненадання йому жодної інформації. Але середній розмір штрафу, який тут прописується, становить від 1 до 3 н.м.д.г. (17-51 грн). Це адміністративна відповідальність на керівника.
Що стосується кримінальної, про яку інколи згадується в таких листах, то чинне законодавство ніде не містить механізмів, які би прописували, в який спосіб вона має здійснюватися. І просто так взяти та створити кримінальну відповідальність у чинному законодавстві неможливо, потрібна певна юридична процесія.
Висновок
Листи, які ви отримуєте від військкомату та які вимагають прибуття працівників, надання інформації військкомату, мають виключно інформаційно-нагадувальний характер і за собою жодної кримінальної відповідальності не можуть нести. Тому остаточне рішення щодо порядку відповіді на цей лист, виконання вимог Порядку №921 керівник приймає самостійно.
