• Посилання скопійовано

Електронна податкова перевірка: правила проведення

Про такий різновид податкової перевірки як електронна, як не дивно, знає невелика кількість платників податків. Оскільки вона проводиться щодо платників податків з незначним ступенем ризику та ще і за їх власною заявою. Для чого проводиться ця перевірка і які зміни в порядку її проведення відбулися в 2021 році, читайте далі

Електронна податкова перевірка: правила проведення

Податковий кодекс щодо електронної перевірки говорить мало. Їй присвячено останній абзац пп. 75.1.2 ПКУ

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі – електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.

Електронна перевірка здійснюється для платників податків:

  • які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
  • суб’єктів мікро-, малого; середнього підприємництва;
  • інших платників податків. 

 

Як визначається платник податку з незначним ступенем ризику?

В цьому пп. 75.1.2 ПКУ посилається на п. 77.2 ПКУ. А той, в свою чергу, говорить, що критерії, за якими податківці мають поділити платників податків за ступенем ризику з метою проведення документальних перевірок, має затвердити Мінфін.

І Мінфін ці критерії затвердив – вони наведені у розділах ІІІ – ІV Порядку №524. Для платників із незначним ризиком вони виглядають наступним чином (див. Таблицю). 

Таблиця. Критерії оцінки платника податків із незначним ступенем ризику

 

Юрособи (крім фінустанов та представництв нерезидентів) Фізособи ЮО+ФО з метою перевірки ПДФО, ВЗ та ЄСВ
проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням;
наявність в органів ДПС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню;
зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;
здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків;
декларування платником податків видів діяльності, пов’язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій;
наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій;
суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій;
зменшення суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій, на 20 та більше відсотків порівняно із середньою сумою розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій за останні 6 місяців з урахуванням пропорційності доходів до суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій;
ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.
заниження податкового зобов’язання в обсязі, що становить менше ніж 10 відсотків суми задекларованих податкових зобов’язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить менше ніж 5 відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;
порушення встановлених строків сплати єдиного внеску менше ніж на 365 днів;
декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету.
нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), у сумі від 5 до 20 мінімальних зарплат без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору та/або єдиного внеску;
кількість найманих працівників менше від кількості зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю);
наявність кредиторської заборгованості з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у сумі понад 10 відсотків суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору у попередньому звітному періоді, але не менше ніж 10 та не більше ніж 50 тис.грн;
збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди менше 10 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному періоду;
порушення більше ніж на 30 календарних днів встановлених строків подання звітності з єдиного внеску за три або більше звітні періоди протягом календарного року;
порушення встановлених строків сплати єдиного внеску на 30-180 днів.

 

Розрахунок ризиків несплати податків для відбору платників до плану-графіка здійснюється засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС щоквартально за даними податкової звітності платників податків та з використанням іншої інформації баз даних ДПС. Результат розрахунку враховується при формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на відповідний рік.

А як дізнатися, який ступень ризику вам «загрожує»? Це можна зробити, зокрема, за допомогою Електронного кабінету. Так, за повідомленням від ДПС 05.07.2021 було відображено в «Електронному кабінеті» платників податків інформацію про наявні критерії ризику високого ступеню за результатами їх діяльності за 2020 рік та щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – за 2019 рік.

Таким чином платники податків мають можливість самостійно визначити власний ступень ризику і ймовірність проведення у них звичайних документальних планових перевірок. А також дізнатися, чи мають вони право на подання заяви на проведення електронної перевірки.

 

Коли і як можна подати заяву?

Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. 

Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються Мінфіном. Наразі все це затверджено наказом Мінфіну №1040.

Так, заява та додаткові документи, про які мова піде далі, можуть бути подані платником податків до контролюючого органу в один із таких способів:

  • рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;
  • безпосередньо до контролюючого органу;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. 

Платник податків у заяві обов’язково зазначає:

  • податкові періоди, що підлягають перевірці;
  • систему оподаткування, яка застосовується;
  • перелік податків, які будуть перевіряться;
  • ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку та первинних документів (якщо таке є). 

Після чого електронна перевірка може бути проведена за визначені платником податків податкові періоди, за які не проводились документальні планові або позапланові перевірки (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити), та у разі подання до контролюючого органу відповідних декларацій (розрахунків). Такий податковий період не може становити менше одного базового податкового (звітного) періоду з відповідного податку (збору).

Але тут є один важливий нюанс. Справа в тому, що шляхів подання заяви і документів три: електронний, із рук в руки та поштою. При цьому останні два – це не електронні формати, а перевірка, як свідчить її назва, електронна!

Тому тривалий час проводилась вона лише якщо у тому періоді, який платник бажає перевірити, бухгалтерський та податковий облік велися саме в електронній формі (з усіма електронними первинними документами). А самі документи надсилалися податківцям в електронному форматі.

 

А які документи крім заяви треба ще подавати?

І тут є проблема. Адже усі зазначені вище нормативні документи говорять про «документи, передбачені пп. 75.1.2 ПКУ». А той щодо електронних перевірок спеціального переліку документів, які слід надати, не встановлює.

Існує ще й старенький наказ Міндоходів від 31.12.2013 р. №898, про затвердження форматів та Порядку подання документів в електронній формі для проведення електронної перевірки. 

Він говорить, що документи, що подаються платниками податків до органів Міндоходів  (звісно, зараз це органи ДПС) для проведення електронної перевірки – це  документи, в яких у вигляді електронних даних зафіксована інформація, що відповідно до ПКУ пов'язана з обчисленням та сплатою податків і зборів, які створені платником податків в електронній формі (включно з обов’язковими реквізитами документа) і зберігаються ним на електронних носіях інформації та які згідно з п. 85.2 ПКУ надаються до органу Міндоходів, за умови використання електронного цифрового підпису підзвітних осіб.

Але Мінфін наказом від 10.06.2021 р. №339 скасував наказ №898. Тож, зазначений вище Порядок подання документів в електронній формі скоро (з дати опублікування наказу №339) втратить чинність. І що ж залишиться?

Наразі орієнтуватися ми можемо лише на загальні фрази першого абзацу пп. 75.1.2 ПКУ. Який говорить про документальні податкові перевірки взагалі. І за яким податківцям для таких перевірок платнику треба надати:

  • податкові декларації (розрахунки), 
  • фінансову, статистичну та іншу звітність, 
  • регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, 
  • первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Але без окремого порядку подання документів для електронної перевірки не обійтися. Адже і досі залишається питання, чи можуть провести електронну перевірку ті платники, які не ведуть електронний документообіг. І якщо ні, то для чого в Порядку №1040 наведено 3 шляхи подання заяви і документів для призначення такої перевірки, два з яких передбачають паперовий формат. Актуальних роз’яснень з цього питання навіть в «ЗІР» наразі немає. 

 

Що дає електронна перевірка? 

А між тим, електронна перевірка це спосіб перевірити себе на пільгових умовах.

Адже пп. 54.3.2 ПКУ говорить про те, що податківці зобов’язані самостійно донарахувати податкове зобов’язання у випадку, якщо знаходять заниження його суми – крім випадку, якщо таке заниження виявлено під час електронної перевірки!

А п. 50.1 ПКУ говорить про право платника податків подати уточнюючий розрахунок і самостійно виправити помилки, виявлені під час електронної перевірки.

Отже, навіть якщо електронна перевірка виявить заниження суми податку його платником, штраф за це буде 3% (якщо платник складе уточнюючий розрахунок) або 5% (якщо платник виправить помилку у поточній декларації). 

За результатами перевірки контролюючий орган складає довідку у 2х примірниках, яка реєструється протягом 3х календарних днів з дня закінчення проведення перевірки. При цьому цей строк становить 5 календарних днів для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті (п. 86.11 ПКУ).

Протягом 5ти робочих днів довідка вручається особисто платнику податків або його представнику для ознайомлення та підписання.

У разі незгоди платник податків має право подати свої заперечення, які є невід’ємною частиною такої довідки, разом з підписаним примірником довідки.

Заперечення розглядаються контролюючим органом протягом 5ти робочих днів з дня їх отримання та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку або його представник має право брати участь у розгляді заперечень, про що він зазначає у поданих запереченнях.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»