Кабмін постановою від 27.12.2017 р. № 1098 затвердив Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Цей Порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону №1058, але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі — тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.
Призначення тимчасової допомоги проводитиметься структурними підрозділами з питань соцахисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади АРКрим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад (далі — органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.
Тимчасову допомогу перераховуватимуть кожні шість місяців з урахуванням змін майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачуватиметься до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.
Для призначення тимчасової допомоги особа має подати органу соцзахисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи:
- заяву;
- документ, що посвідчує особу;
- інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання);
- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті);
- довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України;
- декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;
- копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).
Якщо особа звертається за призначенням тимчасової допомоги за місцем фактичного проживання, до заяви додається довідка про неотримання такої допомоги в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.
Розмір тимчасової допомоги визначатиметься як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасова допомога не призначатиметься, якщо:
1) середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
2) особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” або “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”;
3) особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;
4) особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;
5) за результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо);
6) у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).
Ця постанова набере чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2018 року.