Фонд зазначає, що підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створити для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживанням додаткових заходів безпеки праці, що відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Якщо інвалід може працювати, то після виходу на роботу, він у разі захворювання або травми має право на отримання листка непрацездатності, на підставі якого комісія із соціального страхування повинна вирішити питання щодо призначення допомоги з тимчасової непрацездатності.
Отже, встановлення інвалідності не є підставою для відмови в наданні матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності. Тож, допомога з тимчасової непрацездатності працюючому інваліду призначається на загальних підставах.
Від редакції: Відповідно до ст. 19 Закону №1105, право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана ВРУ.
Оскільки працюючий інвалід є застрахованою особою, він має право на оплату листка непрацездатності на загальних підставах.