З 01.01.2017 року фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закону №2464 у редакції Закону №1774).
Коротко нагадаємо, що такі підприємці звільнені від обов’язку сплачувати ЄСВ за себе, якщо вони:
- отримують пенсію за віком;
- або є особами з інвалідністю;
- або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Звільнення від сплати за себе єдиного внеску надається з наступного місяця після набуття вищезазначеного статусу (ми писали про це тут). Якщо ж звіт підприємцем-пенсіонером було подано і в ньому помилково було визначено ЄСВ до сплати, то сплатити ЄСВ все ж таки доведеться (про це тут).
Але зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Про це йдеться у консультації від 11.10.2018 р. №4398/К/99-99-13-02-01-14/ІПК.
Базою нарахування ЄСВ для таких платників є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Оскільки на сьогодні законодавством не передбачено пільг щодо виконання зобов'язань платниками єдиного внеску, які провадять незалежну професійну діяльність та є пенсіонерами за вислугою років, то нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку вони повинні на загальних підставах.
Окрім цього, податківці нагадали, що з 2017 року, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464).