Держпраці у Полтавській області розповідає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №239 після кожного дня здавання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі здавання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня здавання крові чи її компонентів.
Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 22 Закону №1105, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.
Умови, тривалість, порядок надання та перенесення відпусток працівникам визначається Законом №504.
Оскільки додатковий день відпочинку із збереженням середньої заробітної плати, що надається донору після кожного дня давання крові, не відноситься до щорічної (основної чи додаткової) відпустки, то норми абз. 5 ч. 2 ст. 22 Закону №1105 та Закону №504 в частині перенесення зазначених відпусток у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю особи під час перебування у таких відпустках на зазначений додатковий день не розповсюджуються.
Нормою п. 1 ст. 22 Закону №1105 визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Оскільки додатковий день відпочинку, що надається донору, оплачується у розмірі середньої заробітної плати застрахованої особи та, у разі тимчасової непрацездатності особи, не переноситься на інший період, тому відсутня втрата заробітної плати за цей день і допомога по тимчасовій непрацездатності, як компенсація втраченого заробітку, не надається.
