Підстава для нарахування – паперовий листок непрацездатності
Поки що ми ще користуємося паперовими листками тимчасової непрацездатності.
Паперовий листок непрацездатності є бланком суворої звітності. Його форма затверджена наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС від НВВ від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406.
Листок непрацездатності є підставою для оплати періоду тимчасової непрацездатності, призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за основним місцем роботи.
Якщо застрахована особа одночасно здійснює декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, цивільно-правового договору, є фізособою-підприємцем тощо), розрахунок допомоги має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності (лист Мінсоцполітики від 17.12.2017 р. №571/0/86-17/218).
Увага! Страховий стаж для розрахунку страхових виплат обчислюється за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Крім того, за п. 32 Порядку №1266 середній дохід для розрахунку декретних та лікарняних обчислюється страхувальниками на підставі відомостей Звіту з ЄСВ. А починаючи з 2021 року, страхувальники повинні будуть використовувати інформацію, подану в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. За тих, кому лікарняні та декретні призначаються ФСС посеред кварталу, роботодавці подають "Довідковий" тип єдиної звітності, про що ми писали тут.
Листок непрацездатності за сумісництвом
У разі роботи за сумісництвом підставою для нарахування зазначених виплат є копія лікарняного листка, завірена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (п. 30 Порядку №1266).
Крім того, за сумісництвом працівник повинен надати довідку з основного місця роботи про розрахунок середньої зарплати, яка була використана для нарахування лікарняних та декретних. Оскільки згідно з п. 30 Порядку №1266 сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом, не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (15 мінімальних зарплат). У 2021 році цей показник становить 90 000,00 грн.
Комісія зі соціального страхування
За п. 4.1 Положення №13 основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше ніж двічі на місяць. Члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень іншим посадовим особам. Таке рішення має бути оформлене протоколом (форма протоколу, затверджена у додатку до Положення №13). На підставі рішення комісії згідно з п. 2 Порядку №12 страхувальник нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок.
Положенням №13 не встановлено можливості непроведення засідань у разі відсутності листків непрацездатності.
Часові обмеження при проведенні виплат, які фінансуються з ФСС
Звернімо увагу на цей важливий аспект щодо фінансування від ФСС, а саме:
1. Прийняття рішення комісією або уповноваженого зі соціального страхування про матзабезпечення або відмову – не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
2. Бухгалтерія на підставі листка непрацездатності (копії) і протоколу нараховує матзабезпечення та не пізніше 5-ти робочих днів з дати прийняття рішення комісією зі соцстраху надає до робочого органу ФСС заяву-розрахунок.
3. Робочий орган ФСС протягом робочих 10 днів з дня надходження заяви-розрахунку перевіряє правильність нарахування виплат, уточнює дані, надаючи запити страхувальнику. У разі виявлення помилок та/або недостовірних відомостей заява-розрахунок повертається страхувальнику з відповідними рекомендаціями щодо їх усунення. Якщо ж зауважень до заяви-розрахунку немає, робочий орган ФСС надає фінансування.
4. Страхувальник після отримання фінансування здійснює виплату:
- працівникам – у найближчий після призначення строк для виплати зарплати;
- особам, які виконують роботи (надають послуги) за договором ЦПХ, – протягом 10-ти днів після призначення допомоги.
5. Страхувальник повідомляє робочий орган ФСС про виплату матзабезпечення протягом місяця з дня проведення виплати. Якщо ж страхувальник не подасть повідомлення про виплати застрахованим особам протягом трьох місяців з дня здійснення фінансування, робочі органи виконавчої дирекції ФСС здійснюють позапланову перевірку щодо використання страхувальником отриманих коштів.
Порядок оплати лікарняних та декретних
Оплата хвороби ділиться на дві частини: оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, яка здійснюється починаючи з шостого дня за рахунок ФСС.
Перші 5 днів тимчасової непрацездатності незалежно від її причини оплачуються коштом роботодавця (ст. 22 Закону №1105).
Та допомога з тимчасової непрацездатності для догляду за хворою дитиною чи хворим членом сім'ї, а також допомога по вагітності та пологах оплачується з першого дня за рахунок ФСС (ст. 22 та 25 Закону №1105).
Розмір лікарняних та декретних
Розмір лікарняних, не пов'язаних з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, визначений ст. 24 Закону №1105:
- 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років;
- 60% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 3 до 5 років;
- 70% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;
- 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років;
- 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1 – 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів»; особам, реабілітованим відповідно до Закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами незалежно від страхового стажу оплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати. Нагадаємо, що за ст. 26 Закону №1105 сума декретних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (у 2021 р. – 90 000,00 грн) та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (за день – 197,11 грн (6000,00 грн : 30,44)).
Коли слід застосовувати 30,44 і що це за величина?
30,44 – це середномісячна кількість календарних днів у році (з Порядку №1266).
У разі коли страхові виплати призначаються, виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
А також ділимо на 30,44:
- Для розрахунку виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності добровільно застрахованим особам, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, середній дохід обчислюється:
- для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності - виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;
- для розрахунку допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами - виходячи з розміру доходу, на який нарахований ЄСВ, але не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку.
- Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається, виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату.
- Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до вищезгаданого, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44) (п. 5 Порядку №1266).
Обмеження розміру матеріального забезпечення
Якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менш ніж 6 місяців:
- допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, встановлений законом у місяці настання страхового випадку (у 2021 р. – 197,11 грн (6000,00 грн : 30,44)), з грудня 2021 р. 213,53);
- допомога у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку (у 2021 р. – 394,22 грн (6000,00 грн х 2 : 30,44)) , з грудня 2021 – 427,07) (ч. 4 ст. 19 Закону №1105). Відобразимо це у зручній таблиці.
«Карантинні» лікарняні: в чому особливість?
По-перше, слід враховувати, що за ст. 23 Закону №1105, лікарняні не виплачуються за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати.
А ось період простою підприємства не належить до переліку підстав для відмови в наданні допомоги з тимчасової непрацездатності, встановлених ст. 23 Закону. Тому працівник може отримати і лікарняні, і оплату простою за один і той самий період.
По-друге, якщо причиною непрацездатності була самоізоляція або обсервація, пов’язані із COVID-19, то розмір лікарняних становить 50% її середньої зарплати незалежно від страхового стажу працівника, для медичних працівників - це 100% середньої зарплатні.
Як отримати такі лікарняні? ФСС рекомендує наступне:
– перше, що повинен зробити працівник – це звернутися до роботодавця, пояснити, що мав контакт з особою, яка захворіла на COVID-19 та попросити два тижні працювати в дистанційному режимі. Роботодавці на сьогодні мають право перевести своїх працівників на дистанційну (надомну) роботу;
– якщо такої можливості, з огляду на характер роботи або позицію роботодавця, немає, то для оплати самоізоляції слід оформити листок непрацездатності. Фонд може оплатити період перебування українців, які працюють, на самоізоляції у разі безпосереднього контакту з хворим на COVID-19. Для цього працівник має телефоном у дистанційному режимі звернутись до свого лікаря, який відкриє листок непрацездатності;
– щоб отримати допомогу, необхідно передати отриманий листок непрацездатності зі зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19–11» своєму роботодавцю;
– своєю чергою, роботодавець на підставі отриманого від працівника листка непрацездатності оформлює заяву-розрахунок зі зазначенням причини непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19, та передає її до Фонду для здійснення фінансування. З метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 ФСС організовано дистанційний прийом заяв-розрахунків від страхувальників, зокрема електронною поштою.
Iнформація про страховий стаж працівників від ПФУ
Реєстр застрахованих осіб ведеться за двома основними напрямами:
1) накопичення інформації зі сплати ЄСВ щодо наявності страхового стажу зі сплатою ЄСВ і без набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат тощо. Зберігається в ньому й інформація про сплату страхових внесків, крім ЄСВ, зокрема сплачених в бюджет до введення ЄСВ, а також інформація щодо виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соцстрахування;
2) надання такої інформації на запит страхувальникам і застрахованим особам та обмін такою інформацією з іншими державними органами (фондами соцстрахування, ДПС тощо).
Зверніть увагу!
Iнформацію від ПФУ можна отримати як у паперовому, так і в електронному вигляді.
Перевірити достовірність видачі електронних документів з QR-кодом можна через вебпортал електронних послуг ПФУ.
Електронний документ з QR-кодом, підписаний електронним підписом ПФУ, є аналогом паперового документа, підписаного відповідальною особою в органі Фонду.
Розрахунок лікарняних та декретних
При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування лікарняних та декретних ураховуються всі види зарплати (доходу) в межах граничної суми місячної зарплати, на яку нараховується ЄСВ. Це встановлено п. 3 Порядку №1266.
Розрахунковий період
При обчисленні лікарняних та декретних можуть бути варіації з розрахунковим періодом, а саме:
1) повний розрахунковий період (за загальними правилами лікарняні та декретні розраховуються, виходячи з доходів застрахованої особи за розрахунковий період 12 календарних місяців);
2) неповний розрахунковий період (якщо працівник пропрацював менше 12 календарних місяців, то до розрахунку беруться повністю відпрацьовані місяці до місяця настання страхового випадку; якщо працівник перебував у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку);
3) відсутність розрахункового періоду (якщо ж за розрахунковий період працівник з поважних причин не відпрацював жодного робочого дня, то середня зарплата визначається, виходячи з установленої йому тарифної ставки (окладу), поділеної на середню кількість днів у місяці (30,44)).
З розрахункового періоду в усіх випадках обчислення виключаються періоди, не відпрацьовані з поважних причин (і дні, і кошти).
Сума лікарняних обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. А от для декретних стаж значення не має, адже вони виплачуються у розмірі 100% незалежно від стажу.
При цьому розрахована середньоденна зарплата не повинна перевищувати розміру середньоденної зарплати, визначеної з максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Такі правила нарахування декретних та лікарняних передбачено п. 11 та 25 – 28 Порядку №1266.
Перехідні «лікарняні» виплати 2020 – 2021
Якщо листок непрацездатності відкрито у 2020 році, а дата його закриття припадає на 2021 рік і періоди перебування на лікарняному припадають на зміну розміру МЗП, а базу нарахування ЄСВ на суми лікарняних (і тимчасової непрацездатності, і допомоги по вагітності та пологах) розраховано виходячи з розміру мінімальної зарплати на дату нарахування таких сум, необхідно у місяці, в якому змінено розмір мінімальної зарплати, донарахувати ЄСВ, виходячи зі зміненого розміру МЗП за місяці, за які нараховано суми допомоги по вагітності та пологах.
Приклад 1. Розрахунок лікарняних працівнику, який відпрацював 3 місяці та перед цим рік не працював.
Працівник ТОВ «А» працює на підприємстві з 01.10.2020 р. Для працівника ТОВ «А» – це не перше місце роботи, але він не працював протягом 12 місяців перед влаштуванням на роботу у ТОВ «А». Посадовий оклад – 7000 грн. Страховий стаж цього працівника – понад 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 16.01.2021 р. по 20.01.2021 р. працівник хворів.
Розрахунок лікарняних:
1) середньоденна зарплата за фактичними даними (7000 грн + 7000 грн + 7000 грн) : (31 к. д. + 30 к. д. + 31 к. д.) = 228,26 грн;
2) з урахуванням загального страхового стажу: 228,26 х 100% = 228,26 грн;
3) середньоденна зарплата на рівні МЗП – 6000,00 : 30,44 к. д. = 197,11
4) розрахунок лікарняних за рахунок підприємства відбувається на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з МЗП, бо денна зарплата за фактичними даними більша за її розмір: 197,11 х 5 к. д. = 985,55грн.
Приклад 2. Розраховуємо лікарняні працівнику, який захворів у перший день роботи.
Працівник у ТОВ «В» було прийнято 10.01.2021 р. Для працівника ТОВ «В» – це не перше місце роботи, але він не працював протягом 12 місяців перед влаштуванням на роботу у ТОВ «В». Посадовий оклад – 5500,00 грн. Страховий стаж працівника більший ніж 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 10.01.2021 р. по 12.01.2021 р. працівник хворів.
Розрахунок лікарняних:
1) середньоденна зарплата за фактичними даними – 5500,00 грн : 30,44 к. д. = 180,68 грн;
2) з урахуванням загального страхового стажу: 180,68 грн х 100% = 180,68 грн;
3) середньоденна зарплата на рівні МЗП – МЗП 6000,00 : 30,44 к. д. = 197,11;
4) розраховують лікарняні за рахунок підприємства на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з денної зарплати за фактичними даними, оскільки вона менша за МЗП: 180,68 х 3 к. д. = 542,04 грн.
Приклад 3. Розраховуємо лікарняні працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3-х років
Працівниця ТОВ «С» перебувала у відпустці для догляду за дитиною з 10.01.2017 р. по 01.01.2021 р. Посадовий оклад працівниці – 8900 грн. Страховий стаж більший ніж 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 18.01.2021 р. по 22.01.2021 р. працівниця хворіла.
Розрахунок лікарняних:
1) розрахунковим періодом для даного випадку є січень-грудень 2020 року. Але оскільки в цьому періоді у співробітниці не було заробітку, середньоденна зарплата за фактичними даними вважається, виходячи з її окладу: 8900 грн : 30,44 = 292,38 грн;
2) з урахуванням загального страхового стажу: 292,38 грн х 100% = 292,38 грн;
3) розрахунок лікарняних за рахунок підприємства на рівні фактичних даних, бо перебування у відпустці для догляду за дитиною включається до її страхового стажу: 292,38 грн х 5 к. д. = 1461,9 грн.
Приклад 4. Нарахування декретних на рівні мінімальної зарплати.
Працівниця надала листок непрацездатності щодо призначення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 08.01.2021 р. по 11.05.2021 р.
Нарахований дохід за розрахунковий період (повні 12 місяців з 1-го по 1 число) становить 100000 грн. Перевищення максимальної величини доходу, з якого сплачувався ЄСВ, відпусток без збереження зарплати, лікарняних в розрахунковому періоді не було. Тому середньоденна сума заробітку становить: 273,22 грн = 100000,00 грн : 366 грн (2020 - високосний рік).
Середньоденна зарплата на рівні МЗП: 6000,00 : 30,44 к. д. = 197,11 грн.
Сума декретних за фактичними даними – 34425,72 грн (273,22 грн х 126 к. д.),
а з розрахунку на рівні МЗП – 24835,86 грн (197,11 грн х 126 к. д.).
Оскільки сума декретних не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з МЗП, встановленої на час настання страхового випадку, то у такому разі її слід буде нарахувати на рівні фактичного заробітку працівниці.
Приклад 5. Нарахування декретних, якщо страховий стаж працівниці менший ніж 6 місяців
Працівниця принесла листок непрацездатності щодо призначення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 08.01.2021 р. по 11.05.2021 р.
Нарахований дохід за розрахунковий період (за п'ять місяців роботи з 1 серпня по 31 грудня) становить 80000 грн. Ні відпусток без збереження зарплати, ні лікарняних не було.
Середньоденна сума заробітку становить: 522,88 грн = 80000 грн : (31 + 30 + 31 + 30 + 31).
Середньоденна зарплата на рівні МЗП: 6000,00 : 30,44 к. д. = 197,11
Середньоденна зарплата на рівні двох МЗП: 6000,00 х 2 : 30,44 к. д. = 394,22 грн.
Середньоденна зарплата, обчислена виходячи з фактичних доходів співробітниці, становить 522,88 грн, що перевищує максимально допустимий для її випадку розмір середньої зарплати, виходячи з якого їй може нараховуватися допомога – це середньоденна зарплата на рівні двох МЗП (394,22 грн).
Тому розмір її допомоги становитиме 49671,72 грн (394,22 грн х 126 к. д.).