Як ми повідомляли раніше, у зв'язку з прийняттям Закону №2620 Фонд соцстраху припиняє свою діяльність та реорганізовується шляхом приєднання до ПФУ з 1 січня 2023 року. Докладно про це ми розповідали в аналітичній статті від редакції.
Правонаступниками ФССУ визначено ПФУ та його територіальні органи. Відповідно виникла необхідність у визначенні нових повноважень ПФУ у цій сфері відносин, а також завдань в межах підготовки до їх реалізації.
Основними завданнями Пенсійного фонду України будуть:
- реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення, загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та медичного страхування, надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
- ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, осіб, які мають право на пільги, а також отримувачів житлових субсидій;
- внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань;
- здійснення страхових виплат та надання соцпослуг відповідно до Законів №1058-IV та №1105-XIV;
- профілактика нещасних випадків;
- перевірка обгрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;
- контроль за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів;
- виконання інших завдань, визначених законом.
Тобто роботодавці, готуйтеся: заявки на фінансування треба буде подавати вже до ПФУ (і саме він має затвердити новий порядок подання та форму). Про те, як фінансуватимуться заявки на початку 2023 року, ми розповідали тут.
Саме ПФУ приходитиме на документальні перевірки лікарняних та декретних. Втім, на перевірки щодо нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, судячи з усього, замість ФСС приходитиме Держпраці (ст. 46 оновленої редакції Закону №1105).
А ми наразі маємо Постанову КМУ від 02.12.2022 р. №1350. Вона набирає чинності з 1 січня 2023 року і вносить зміни до постанов КМУ щодо забезпечення реалізації окремих функцій ПФУ. Чи багато зміниться у порядку виплати лікарняних та декретних?
Зміни, які фактично нічого не змінюють
До таких змін можна віднести ті, які приводять Постанови КМУ у відповідність до законодавства, яке діяло ще до 2023 року.
Наприклад, у Порядку № 1266 буде прописано про мінімальний розмір декретних таке: «Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати».
До цього у Порядку йшлося, що така допомога не може бути меншою, ніж сам розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на час настання страхового випадку. Але на практиці ще з кінця 2017 року так не було. Адже ч. 2 ст. 26 Закону №1105 цього не дозволяла. Тепер Порядок та Закон міститимуть однакові правила розрахунку мінімальної суми декретних.
Або щодо розміру лікарняних та декретних для гіг-спеціалістів, які працюють у резидентів «Дія.Сіті», Порядок № 1266 доповнять нормою:
«Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески (єдиний внесок)».
Але такі правила вже існують у ч. 2 та 3 ст. 24, ч. 1 ст. 26 Закон № 1105. Отже, і в цьому зміни до Порядку №1266 лише приводять його у відповідність до попереднього законодавства.
Важливі зміни
До них можна, на думку автора, віднести такі зміни:
- Заміну в тексті постанов ФСС на ПФУ.
Ця зміна випливає із вже згаданого вище нового Закону № 2620. Зокрема, такі зміни будуть внесені до Порядку розрахунку середньої зарплати № 1266 та до Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця № 440, Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництв № 337.
- Вплив призупинення трудового договору на лікарняні та декретні.
Справа в тому, що період призупинення трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України віднесли до періоду, який не відпрацьовано з поважних причин.
Нагадаємо, що крім цього періоду, до таких поважних причин належать безоплатні відпустки, відпустка для догляду за дитиною до 3 років та до 6 років за медичним висновком, тимчасова непрацездатність.
Усі зазначені невідпрацьовані періоди виключаються з розрахунку лікарняних та декретних. Отже, календарні дні, протягом яких було призупинення трудового договору, не впливатимуть (не зменшуватимуть) розмір середньої зарплати.
- Уточнення щодо розрахунку середньої зарплати за цивільно-правовими договорами.
Бухгалтерам і зараз відомо, що лікарняні та декретні рахуються окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Тепер аналогічну норму додали і щодо осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами.
Загалом, якщо місць роботи декілька, розрахунок лікарняних та декретних виглядатиме з 2023 року так:
«У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, обчислення середньої заробітної плати (суми заробітної плати) здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності».
Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у формі документа на папері - на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску».
Важливо: копія листка непрацездатності і довідки про середню зарплату потрібні лише суміснику. Особі, яка отримує лікарняні за місцем укладання цивільно-правового договору, її надавати не треба, і обмеження щодо максимального розміру лікарняних за всіма місцями роботи для таких осіб не встановлено!
- Подовжити лікарняний чи встановити інвалідність – вирішуватиме комісія за участю ПФУ.
Відповідні зміни будуть внесені до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності та до Положення про медико-соціальну експертизу, затверджених постановою КМУ № 1317.
Отже, комісія за участю представників Пенсійного фонду України прийматиме рішення щодо продовження строку тимчасової непрацездатності:
- особам, що звертаються для встановлення інвалідності, у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим же захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців;
- хворого на туберкульоз - після 10 місяців безперервного лікування або 12 місяців лікування з перервами протягом останніх двох років.