У своїх висновках від 01.05.2012 р. ВСУ звертає особливу увагу на формування ПК та сплату ПДВ і штрафних санкцій в окремих випадках, а саме:
1. Під час перевірки податковим органом сплати і відшкодування ПДВ за ланцюжком постачальників виявлено одного з них, державна реєстрація якого скасована, знайти його немає можливості та декларації не подавалися або подавалися з прочерками.
ВСУ вважає в такому разі незаконною претензію з боку податкових органів до покупця у частині формування ПК, бо товарність операцій з поставки ПП покупцю товару не оспорюється, надані останнім документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару безпосередньому постачальнику товару, сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена.
На думку суду, чинне законодавство України не ставить виникнення у платника ПДВ права на ПК у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нараховано ПДВ, включений платником податку до ПК (постанова ВСУ від 31.01.2011 р. у справі №21-47а10).
2. За змістом п. «а» пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник ПДВ має право на бюджетне відшкодування незалежно від терміну його реєстрації як платника цього податку, якщо податковий кредит за звітний період сформовано внаслідок придбання основних фондів (постанова ВСУ від 20.06.2011 р. у справі №21-70а11).
3. У зв'язку з тим, що строк погашення податкового векселя визначається Законом про ПДВ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а не Законом №2181 (чинним на час виникнення спірних правовідносин), штрафні санкції, передбачені пп. 17.1.7 ст. 17 останнього Закону, не підлягають застосуванню за порушення строків сплати сум ПДВ, визначених у податкових векселях (постанова ВСУ від 10.10.2011 р. у справі №21-238а11).
4. За змістом пп. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), п. 5.1, пп. 5.2.1 ст. 5 Закону України про прибуток, а також п. 1.32 ст. 1 Закону про прибуток понесені суб'єктом господарювання витрати з передпродажної підготовки у мережі роздрібної торгівлі (розвезення готової продукції роздрібним покупцям, розміщення готової продукції у роздрібній мережі) належать до ВВ, бо вони пов'язані з його господарською діяльністю, а отже, правомірно включені до складу його ПК (постанови ВСУ від 24.10.2011 р. у справі №21-191а11, від 24.10.2011 р. у справі №21-325а11).
5. У разі якщо платник податку не скористався правом подання заяви, передбаченим пп. 7.2.6 ст. 7 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, він не має права включати до ПК суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.
У разі якщо право платника на ПК підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулися господарські операції, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, можуть бути включені до складу ПК у податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримано (постанова ВСУ від 05.12.2011 р. у справі №21-245а11).
Тобто якщо платник податків не отримав податкову накладну в періоді виконання зобов'язання, то це не означає, що він зобов'язаний у цьому періоді включати таку накладну до ПК на підставі поданої на свого контрагента заяви. Подання заяви -- це право платника податків, а не обов'язок. Тож таку податкову накладну можна включити у наступному періоді без подання скарг на своїх контрагентів.
