Головна Усі новини Право і відповідальність Договірні відносини

Електронні документи на товар: як надавати покупцю?

25 липня набрав чинності Закон №1603-ІХ «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді». Що очікує продавців та покупців?

Необхідність прийняття змін, передбачених Законом від 01.07.2021 р. № 1603-ІХ, депутати пояснювали діджиталізацією бізнес-процесів та покращенням сервісу, що надається споживачеві при гарантійному обслуговуванні товарів. Тобто, якщо деякі документи, якими супроводжується продаж товарів, стануть електронними, то й сама процедура продажу стане простішою і швидшою, а життя покупців покращиться.

Давайте проаналізуємо, чи так це насправді.

 

Яких товарів стосуються зміни?

Йдеться саме про технічно складні побутові товари. Нагадаємо, що це непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами та на які встановлено гарантійний строк (п. 25-1 ст. 1 Закону №1023).

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджений постановою КМУ від 11.04.2002 р. №506.

Зверніть увагу! Враховуючи новації Закону №1603, незабаром він має зазнати змін.

 

Експлуатаційні документи та гарантійні талони – в електронній формі!

Тепер госпсуб’єкт-продавець може надавати споживачеві-покупцю доступ до експлуатаційних документів (техпаспорт або будь-який інший документ, що додається до товару) на технічно складні побутові товари в електронному вигляді на офіційному вебсайті виробника (п. 10 ст. 7 Закону №1023).

Увага! Експлуатаційні документи надаються або в електронному вигляді на прохання покупця, або у паперовому на його вимогу. Отже, вебсторінки замовлення відтепер мають бути доповнені ще однією опцією — вибір способу отримання документів на товар.

Втім, реєстрація технічно складних побутових товарів на офіційному вебсайті виробника та оформлення гарантійних зобов’язань в електронному вигляді здійснюються продавцем лише за проханням споживача під час продажу таких товарів.

Тобто електронна форма таких документів – це новація, але вона не є обов’язковою. Наприклад, якщо на сайті у виробника таких документів немає, то продавець нічим допомогти покупцю, який бажає саме електронну форму, не зможе.

Натомість паперова форма таких документів, як і раніше, є обов’язковою.

За вимогою споживача продавець повинен надати експлуатаційні документи на технічно складні побутові товари в паперовому вигляді (п. 11 ст. 7 Закону про захист прав споживачів).

Тобто, навіть якщо всі потрібні документи є на сайті виробника або продавця в електронній формі, брати їх чи ні, вирішує покупець. І якщо він надає перевагу паперовій формі, продавець має оформити паперові документи.

Ініціатори закону стверджують, що оскільки споживачі все більше товарів купують через інтернет-магазини, багато компаній пропонують споживачам реєстрацію в особистих кабінетах з метою ефективної комунікації зі споживачами та надання доступу до експлуатаційних документів.

Тобто в ідеалі надання доступу до експлуатаційних документів та гарантійних талонів добре було б здійснювати безпосередньо в особистому кабінеті покупця-споживача.

Проте такі кабінети, як правило, мають лише постійні покупці. Більшість купує товар на різних сайтах, не реєструються та не мають особистого кабінету. Ось саме для таких покупців, вочевидь, й передбачено надання документів на товар у паперовому вигляді разом з товаром.

 

Про які саме «експлуатаційні документи» йдеться?

Назва Закону №1603 вказує на гарантійні зобов’язання в електронному вигляді. Натомість положення, якими доповнюється стаття 7 Закону №1023 оперує як гарантійними зобов’язаннями, так і експлуатаційним документами.

При визначенні кола таких документів варто звернутись до Національного стандарту України «Єдина система конструкторської документації Експлуатаційні документи ДСТУ ГОСТ 2.601:2006», затвердженого наказом Держстандарту від 26.12.2006 р. №373 з 2007-07-01.  Цей стандарт встановлює види, комплектність та загальні вимоги до виконання експлуатаційних документів.
На основі цього стандарту допускається за необхідності розробляти стандарти, які встановлюють види, комплектність та загальні вимоги до виконання експлуатаційних документів на вироби конкретних видів техніки з урахуванням їх специфіки.

Серед них названі, зокрема, такі як:

  • керівництво з експлуатації,
  • інструкція з монтажу, пуску, регулювання та обкатки,
  • формуляр,
  • паспорт,
  • експлуатаційна інструкція,
  • сервісні книжки з обслуговування виробів, гарантійні талони.

Проте іноземні виробники можуть мати свої документи, які можуть відрізнятися за назвою від вказаних вище, проте схожі за змістом. Звісно, найпростіше буде ознайомитись з відповідними експлуатаційними документами на офіційному вебсайті виробника. Та не факт, що всі ці документи будуть наявні у продавця чи посередника, який продаватиме товар на маркетплейсі. Тому споживач може вимагати експлуатаційні документи в електронному вигляді чи з доступом на сайт виробника, проте чи буде така опція доступна українським споживачам та продавцям — питання відкрите. Під час придбання товару споживач фактично може лише поцікавитись наявними у продавця експлуатаційними документами, проте вимагати певні чи якісь конкретні доки, на нашу думку, він не зможе.

Як бачимо, Закон №1603 має на меті спростити життя насамперед госпсуб’єктам, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів в інтернет-магазинах.

Втім, реалізувати прописане буде доволі непросто, про що далі. Та й сама реєстрація на окремих сайтах іноді вимагає надання значного обсягу персональних даних, що відлякує багатьох охочих. І знову більшість проблем реалізації змінених норм Закону про захист прав споживачів в частині електронних гарантійних зобов’язань бізнесу доведеться вирішувати самостійно.

 

Хто буде розміщувати документи в особистому кабінеті споживача?

Особистий кабінет покупця, у якому зберігаються усі документи щодо раніше придбаних товарів, це, звісно, добре. Проте виникає ще одне важливе питання: хто має покласти ці документи в цей особистий кабінет?

Законотворці мали врахувати, що більшість інтернет-магазинів — це лише площадки для продажу товарів інших виробників.

На таких площадках виставляються товари як різних продавців (ФОП чи ЮО), так і посередників, представників власників (дилерів)! Тож виникає питання — хто саме має забезпечити надання в електронному вигляді доступу до таких експлуатаційних документів: виробник, власник товару, представник власника товару чи власник сайту (інтернет-магазину)?

Наприклад, якщо ці документи надаватиме виробник, треба буде організувати доступ до них на сайті виробника. А якщо виробник-нерезидент?

Таким чином, з однієї сторони, не кожен виробник може надати такий доступ (і організувати це простіше для офіційних дилерів). А з іншої, якщо виробник-нерезидент, йому доведеться подбати про складання таких документів українською мовою і розміщення їх на своєму сайті або через мобільний додаток.

Ще один момент — в якому форматі  будуть надаватись електронні документи?  Це ж має бути не просто формат, який зручний для виробника або продавця, а й той, яким зможе користуватися покупець.

Або питання щодо забезпечення зберігання таких документів. Чи можна їх буде покупцю скачати саме як електронні документи (тобто з цифровими підписами)? Чи будуть вони видалятися зі сайту виробника або продавця після закінчення строку дії гарантії?

Закон це чітко не прописує. Тож вирішувати це зараз доведеться бізнесу самостійно (і, насамперед, в договорах між виробником та наступним продавцем).

А ось питання з недобросовісними госпсуб’єктами, які надають споживачам фальсифіковані експлуатаційні документи в паперовому вигляді, навряд чи вирішать внесені Законом №1603 зміни (як на це сподіваються ініціатори закону). Оскільки часто товар продають не лише дилери чи власники товару, а й інші посередники (за короткостроковим договором комісії або доручення, наприклад). Буває й таке, що придбаваючи товари, споживач замовляє його в однієї особи, а документи отримує та оплату здійснює на іншу особу. В таких умовах не всі продавці погодяться на оформлення документів в електронній формі. Тим більше, що у покупця виникло право лише попросити таку форму документів, а не вимагати її.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Договірні відносини
Теги:
Електронний документ , Торгівля , Договір

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі