Перші результати
Змінами до Податкового кодексу (закон від 21.12.2016 р. №1797-VIII) його доповнено ст. 193, якою обмежено функції районних інспекцій. З 1 січня вони лише здійснюють сервісне обслуговування платників податків. Натомість усю контрольно-перевірочну роботу передано на рівень обласних управлінь - нагадує "Закон і Бізнес".
Про те, як це відбувається на практиці та які результати маємо від реформування податкового законодавства, можна судити на прикладі ДФС в м. Києві. Днями там провели зустріч із платниками, включеними до плану-графіка перевірок на ІІ квартал. Митарі намагалися пояснити зміни як у законодавстві, так і у своїй роботі.
Досвід столичних фіскалів цікавий і тому, що тут майже 12 місяців працює пілотний проект «Офіс аудиту», в рамках якого ще торік на рівень міста було передано частину функцій районних інспекцій. При цьому, за словами голови ГУ ДФС в м.Києві Людмили Демченко, така реорганізація має позитивні результати: у 2015 році її підлеглі зібрали 9% податків і зборів від загальноукраїнського показника, а вже у 2016-му — 11%.
Платять добровільно
З початку року відбувається вже більш масштабна реорганізація. У районних інспекціях міста працювало 1804 інспектори (без працівників податкової міліції), а сьогодні залишилося 800, і вони «будуть надавати якісне сервісне обслуговування». Інші понад 1 тис. службовців наразі в процесі переведення до ГУ ДФС.
При цьому митарі повідомили, що в поточному році зменшилася кількість перевірок, водночас зростають надходження та збільшується кількість випадків добровільної сплати податків.
Так, у 2016 році за рахунок добровільної сплати від киян до бюджету надійшло 96% податків і зборів (35 млрд грн.), за рахунок погашення боргу — 3% (976 млн), за рахунок контрольно-перевірочної роботи — 1% (320 млн). Натомість за І квартал 2017-го до бюджету вже надійшло 19,4 млрд грн. З них за рахунок добровільної сплати —97,8% (12,9 млрд), за рахунок погашення боргу — 1,5% (200 млн), за рахунок контрольно-перевірочної роботи — тільки 0,7% (85 млн).
Доймають, але менше
Фіскали намагалися переконати представників бізнесу, що зацікавлені в співпраці. Заступник начальника ГУ ДФС в м.Києві Злата Лагутіна назвала збільшення випадків добровільної сплати податків і зменшення — примусового стягнення «добрим фактором».
Вона зазначила, що очолюваний нею «Офіс аудиту» працює в реорганізованому стані вже майже рік, та визнала: поки що не все ідеально. «Але немає дитини, яка починала ходити й не падала», — зауважила податківець.
Ішлося про значне зменшення перевірок і перехід від позапланових ревізій, «якими бізнес діставали», на плановий контроль. Наслідком є те, що в минулому році на 70% зменшилася загальна сума донарахувань за результатами перевірок: якщо у 2015-му вона сягала 11 млрд грн., то у 2016-му — лише 3 млрд. При цьому фактична сплата за такими донарахуваннями майже не змінилась: у 2015 році вона становила 1 млрд грн., а у 2016-му — 1,022 млрд.
Щоправда, ці числа підтверджують: раніше бізнес просто «кошмарили» безпідставними ревізіями та драконівськими донарахуваннями. Зрештою для декого жахіття не зовсім закінчилися й сьогодні. Зокрема, підприємці скаржилися, що їм надсилають неналежно оформлені запити, з яких незрозуміло, хто відповідальний за їх підготовку.
Л. Демченко визнала, що це порушення закону, попросила надати більш детальну інформацію про конкретні випадки та пообіцяла розібратися.
Хто потрапив у список
Крім того, З. Лагутіна пояснила, за яким принципом підприємства включали до плану-графіка перевірок на ІІ квартал.
Відповідно до ст. 77 ПКУ платників з незначним ступенем ризику вносять до плану-графіка не частіше, ніж раз на 3 роки, із середнім — раз на 2, високим — раз на рік. Перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлено наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. №524.
Зокрема, до високого ризику належать суб’єкти, рівень сплати податку на прибуток або ПДВ яких на понад 50% нижчий за рівень його сплати по галузі, а динаміка зростання нижча за 50% від збільшення доходів тощо.
До середнього — компанії, котрі експортують товари, нетипові для основного виду діяльності, на понад 5 млн грн., тоді як адміністративні витрати становлять понад 80% прибутку, що може свідчити про безтоварні послуги.
До незначного — суб’єкти, які протягом місяця більше ніж 3 рази ремонтували один касовий апарат тощо.
«Якщо хочете бачити нас раз на 3 роки, треба бути сумліннішими», — пояснила суть підходу заступник очільника столичної ДФС. І додала, що «має бути однакова податкова віддача підприємств за галузями».
У представників бізнесу виникли запитання: що таке «податкова віддача» й чи передбачено такий критерій у ПКУ? Якщо ні, то чому фіскали оперують цим терміном? Митарі парирували, що послуговуються ним багато років для визначення співвідношення суми сплачених податків до одержаних доходів. І така віддача має бути порівнянною для підприємств галузі.
Загалом підприємці не дуже активно користувалися нагодою викласти свої претензії безпосередньо керівництву служби. Можливо, не сподівалися бути почутими. Чи були вони праві — побачимо вже незабаром.
Вілен Веремко