Головна Усі новини Право і відповідальність Контролюючі органи і перевірки

Граничний період перевірки інспекторами з праці на сьогодні не встановлений

Скільки мають зберігатися у роботодавця документи з обліку кадрів та щодо нарахування зарплати? За який період інспектори з праці можуть перевірити роботодавця? Розглянемо ці питання у коментарі до нового листа Держпраці

Коментар до листа Держпраці від 08.09.2017 р. №9150/4/4.1-ДП-17

Фахівці Держпраці у коментованому листі нагадали, що  строки зберігання документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, наведені у Переліку № 578/5. Цей Перелік може використовуватися також фізичними особами – підприємцями. 

Отже, якщо до вас прийдуть перевіряючі з Держпраці та від місцевих органів самоврядування, які мають статус інспекторів з праці, ви маєте їм надати документи для перевірки із урахуванням:

  • періоду, що перевіряється;
  •  строку їх зберігання. 

Якщо ж цей строк минув і документ було знищено або передано в Національний архів, ви маєте надати документи про такі події. Про знищення документів буде свідчити відповідний акт, а про передачу документів до архіву – опис справ, у які такі документи формуються перед передачею. Порядок знищення документів юридичних осіб, термін зберігання яких закінчився, описав територіальний відділ Національного архіву. Дивіться тут>>

Різні документи мають різний строк зберігання. Як нагадують фахівці Держпраці у коментованому листі, табелі обліку робочого часу мають зберігатися у роботодавця не менш ніж 1 рік.  Але більшість документів з обліку кадрів має більш тривалий термін зберігання. Так, розрахунково-платіжні відомості щодо працівників мають зберігатися не менш як 75 років (у відомості на виплату зарплати менший строк зберігання – до 3 років). 

Але за який період інспектори з праці мають право проводити перевірки? 

Про те, хто і як контролюватиме виконання законодавства з праці в 2017 році, читайте тут>>

Кого планує перевірити Держпраці у 2017 році -  ми писали тут>> 

Що ж стосується періоду, за який можуть проводитися зазначені перевірки, у коментованому листі Держпраці роз’яснив: на сьогодні не встановлений граничний період, за який проводиться інспекційне відвідування або невиїзне інспектування.

Більш того, за наслідками таких перевірок інспектори мають право притягувати порушників до адміністративної та фінансової відповідальності. Докладніше про це тут.

Щодо адміністративних санкцій строки давності з накладання існують – вони встановлені ст. 38 КУпАП.

А ось щодо фінансових санкцій, які покладаються на роботодавця, в ст. 265 КЗпП прямо зазначено про відсутність строків давності для їх застосування. І розмір штрафів, передбачений цією статтею, залежить від розміру мінімальної заробітної плати, який визначається не на дату скоєння порушення, а на момент його виявлення (яким, як правило, вважається дата складання акту про перевірку).  

Тож, враховуючи коментований лист, застосувати фінансові санкції інспектори з праці зможуть за будь-який перевірений період, починаючи з 01.01.2015 р. (коли ст. 265 КЗпП набрала чинності). А розмір такої санкції (штрафу) буде відомий  на дату застосування. 

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Контролюючі органи і перевірки
Теги:
Перевірки , Трудові відносини , Первинні документи , Держпраці

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 4

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?