«Вісник. Офіційно про податки»
Сергію Васильовичу, розкажіть про результати роботи податкової міліції, який їх загальний економічний ефект за підсумками дев’яти місяців 2018 р.?
Загальний економічний ефект від роботи підрозділів податкової міліції за дев’ять місяців поточного року становить 10,1 млрд грн. Зокрема, співробітники податкової міліції припинили незаконне розкрадання з бюджету ПДВ на суму 2,7 млрд грн, відшкодували до бюджету 3,1 млрд грн грошовими коштами, а також вилучили з незаконного обігу майна, товарів і грошових коштів на 4,3 млрд грн.
Операції, які ми проводимо, мають системний характер, тому що для нас важливо, викриваючи схеми, загалом ліквідувати стійкі напрями протиправної діяльності. Досить легко переконатися, наскільки складніше стало незаконно знімати готівку або користуватися фіктивним податковим кредитом, реалізовувати підроблений сурогатний алкоголь і незаконно переміщувати через митний кордон України товари.
При цьому ми зробили все, щоб про нас «забули» малий бізнес і платники податків, які працюють у правовому полі. Розглядаємо це, як внесок податкової міліції у розвиток сприятливого бізнес-клімату в Україні.
Якщо порівняти з минулими періодами, чи збільшилася кількість порушень і відкритих кримінальних проваджень? Чим, на ваш погляд, це зумовлено?
З початку цього року слідчими підрозділами фінансових розслідувань загалом розслідувалось 5,5 тис. кримінальних проваджень, що відповідає кількості за аналогічний період торік.
Завершено досудове слідство у 1,7 тис. кримінальних проваджень, зокрема спрямовано до суду 922 провадження, що на 113 більше, ніж за цей період минулого року.
У кримінальних провадженнях, які було спрямовано до суду, забезпечено відшкодування завданих державі збитків обсягом 978,4 млн грн, що більш ніж удвічі перевищує аналогічний торішній показник.
Основним пріоритетом роботи слідчих підрозділів є розслідування, розкриття й спрямування до суду кримінальних проваджень про злочини, вчинені у складі організованих груп та злочинних організацій. Зокрема, з початку року до суду спрямовано 29 таких кримінальних проваджень.
Бізнес, незважаючи на ухвалення так званого закону «маски-шоу стоп» та мораторій на перевірки, скаржиться на подальший тиск з боку силових структур, зокрема й податкової міліції. Як ви це можете пояснити?
Усюди в світі збір податків — непопулярна справа, тож великої любові до фіскалів не відчуває ніхто. Та мені не соромно дивитися в очі бізнесменам: податкова міліція не блокує діяльність підприємств, не закриває їх.
Тому коли кажете про скарги, наводьте приклади, будемо реагувати, якщо є порушення. На жаль, «маски-шоу» проводять інші відомства, однак громадяни зазвичай не з’ясовують, хто саме це робить і пляма лягає на всі державні структури загалом.
Почитайте соціальні мережі: переконаний, ви зміните думку щодо податкової міліції. Підприємці пишуть саме про те, що силового тиску з боку наших співробітників немає.
Так навіщо ж пишуть, якщо все добре?
Декому це видається дивним, адже роками формувався певний стереотип. Щодо закону, який у суспільстві назвали «маски-шоу стоп», то він передусім передбачає обов’язкову відеофіксацію під час проведення обшуків. У податковій міліції ми це практикуємо вже кілька років. Усі обшуки, щоб уникнути конфліктних ситуацій, фіксуємо на відео і вносимо до протоколу. Це дуже допомагає і дисциплінує як одну, так і іншу сторони.
А підрозділ фізичного захисту, який є у складі податкової міліції, залучається лише під час спецоперацій і коли для цього наявні підстави. Наприклад, якщо є загроза застосування зброї. Коли слідчий знає, що буде затримання організованої злочинної групи і він заздалегідь має інформацію, що учасники озброєні, що вони небезпечні, то може обґрунтувати потребу у залученні спеціального підрозділу.
Які якісні зміни можете відзначити у підходах та інструментах контролю за дотриманням податкового законодавства і притягнення до відповідальності правопорушників? Наскільки актуальний для вас принцип «не покарати платника, а попередити можливі махінації»?
Ми давно вже перейшли від силових методів до аналітичних, працюючи на попередження.
Законодавство України про кримінальну відповідальність за податкові злочини є одним із найбільш ліберальних у Європі, зокрема й у світі загалом. Санкції ст. 212 та 2121 ККУ не передбачають такого виду покарання, як позбавлення волі, а спрямовані на понесення правопорушником фінансової відповідальності за несплату податків та відшкодування збитків, завданих державі. Тобто податкова міліція не ганяється за злочинцями, щоб запроторити їх у тюрму, а забезпечує додаткові надходження до бюджетів усіх рівнів, ламаючи при цьому різноманітні злочинні схеми.
Зараз понад половину платежів за виявленими схемами ухилення від сплати податків у рамках кримінальних проваджень податкової міліції підприємці сплачують добровільно під час досудового слідства. Тобто ми не караємо і не знищуємо, ми даємо змогу бізнесу, який працює в «тіні», з неї вийти. За угодою про визнання провини у 2016 р. було спрямовано до суду 390 справ, а в 2017 р. – уже 408.
Чи змінилися схеми ухилення від сплати податків? І в яких сферах бізнесу найчастіше фіксують порушення?
Нам удалося ліквідувати всі великі системні майданчики з переведення в готівку грошей. Крім того, майже подвоїлася вартість тіньових послуг з переведення грошей у готівку. Так, скажу відверто, ми не можемо поки повністю закрити тіньовий обнал і «конверти». Тому що цього явища тільки каральними заходами не позбутися. Потрібні адекватні умови роботи фінансового ринку. Але ми унеможливили роботу «конвертів» у великих обсягах, на порядок скоротили обсяг коштів, які оберталися в цьому секторі.
Перекриття схем, пов’язаних з конвертаційно-транзитними групами, нелегальним ввезенням і підпільним виготовленням підакцизних товарів, з контрафактом, дуже важливе, якщо ми справді маємо серйозний намір вивести економіку з «тіні».
На сьогодні головні інструменти ухилення від сплати податків криються в сфері страхування, цінних паперів, у використанні ланцюгів зарубіжних компаній, на які виводиться прибуток. Ми створили спеціальний підрозділ, який займається викриттям злочинів у кредитно-банківській сфері.
Крім того, вже третій рік податкова міліція проводить спецоперації «Рубіж» та «Акциз», завдяки яким ми постійно виявляємо та припиняємо незаконне виготовлення, продаж всередині країни та переміщення через кордон підакцизної продукції.
Посилена увага з боку держави, яка, зокрема, виявляється у податкових преференціях, спостерігається до ІТ-сфери й аграрної галузі. Яка частка у виявлених правопорушеннях припадає саме на ці галузі? Які тіньові схеми притаманні їм?
Найпопулярніша схема ухилення від оподаткування в аграрній галузі – це експорт сільськогосподарської продукції підприємствами з ознаками фіктивності, які не є платниками ПДВ, що унеможливлює відстеження ланцюга постачання товарів і призводить до неповернення валютної виручки. Лише протягом серпня 2018 р. 50 ризиковими резидентами України проведено митне оформлення у режимі експорту на 1,6 тис. т загальною фактурною вартістю 7,7 млрд грн.
Ми бачимо проблематику і в ІТ-сфері, що стосується заниження вартісних показників продукції й послуг, передусім при застосуванні трансфертного ціноутворення.
Актуальність впровадження в Україні правил трансфертного ціноутворення зумовлено не тільки світовими практиками, але й традиціями вітчизняного бізнесу з виведення коштів за кордон. Деякі компанії може бути створено винятково для гри на трансфертних цінах.
Один з прикладів: українська ІТ-компанія, яка входить до міжнародного холдингу, реалізує свій програмний продукт за 100 у. о. компанії-нерезиденту, що зареєстрована в юрисдикції з низьким податковим навантаженням. А остання потім перепродує цей продукт безпосередньо холдингу вже за 500 у. о. Такі операції призводять до ненадходження в Україну валютної виручки, заниження сплати податків.
У цьому разі в багатьох випадках неможливо визначити ціну у контрольованій операції або підтвердити пов’язаність осіб для цілей трансфертного ціноутворення без отримання інформації від іноземних колег про операції пов’язаної особи-нерезидента. Обсяги таких операцій можуть сягати сотень мільйонів гривень.
І наостанок – про створення незалежного правоохоронного органу – Національного бюро фінансової безпеки, який замінить податкову міліцію. Поки що справа перебуває на рівні внесення відповідного законопроекту №8157. На ваш погляд, коли такий орган запрацює і що він принципово змінить у контролі за економічними злочинами і за провадженнями?
ДФС не є суб’єктом законодавчої ініціативи, і ухвалення законів залежить від парламенту. Законопроект, про який ви говорите, підтримав профільний комітет, чекаємо, коли його винесуть на розгляд до сесійної зали.
На мою думку, Національне бюро повинно розслідувати тільки масштабні схеми з ухилення від сплати податків, а не займатися контролем дрібниць, підміняючи ними суть роботи. Основний пріоритет у роботі — безпека державних і громадських коштів, наскільки правомірно вони витрачаються.
І головне: у системі державного управління необхідно усунути дублювання функцій і скоротити кількість контролюючих органів. Не може щодо одного і того самого факту приходити на підприємство департамент захисту економіки Нацполіціі, потім департамент контррозвідувального захисту економіки держави СБУ, а потім ще й податкова міліція. Ми маємо бути непомітними для бізнесу, що працює у правовому полі і сплачує податки, та захищати його від недобросовісної конкуренції, яку створюють ділки, що працюють у «тіні».
***
Читайте також: