12 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 807/1349/13-а, адміністративне провадження №К/9901/3891/18 (ЄДРСРУ № 80388415) досліджував питання щодо підстав проведення податкової перевірки.
Суд вказав, що згідно з п. 75.1 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 79.2 ПКУ документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Усе про перевірки і перевіряючих – у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
У свою чергу, перелік випадків, у яких податковий орган має право проводити документальну позапланову перевірку, передбачений п. 78.1 ПКУ.
Відповідно до пп. 78.1.1 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Отже, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою для прийняття керівником податкового органу наказу про проведення перевірки.
Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 27.01.2015 справа № 21-425а14, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до п. 8 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАСУ. Згідно з цим висновком лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, встановлених ПК України, може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки. Невиконання вимог пп. 78.1.1 та п. 79.2 ПКУ призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Тлумачення апеляційним судом у зазначеній справі п. 79.2 ПКУ як підстави для призначення перевірки є помилковим.
Ця норма встановлює особливості проведення перевірки, зокрема, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Пункт 79.2 доповнено абзацом другим згідно із Законом №4834-VI такого змісту: "Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки".
ВИСНОВОК: Направлення платнику податків копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки не є самостійно достатньою підставою для проведення податкової перевірки, оскільки відсутня підстава передбачена пп. 78.1.1. ПКУ.