• Посилання скопійовано

Ми не маємо нічого проти оптимізації податків, якщо вона відбувається в правовому полі, – Ігор Скороход

За I квартал 2019 р. економічний ефект від діяльності столичних слідчо-оперативних підрозділів становив 1,2 млрд грн

Ми не маємо нічого проти оптимізації податків, якщо вона відбувається в правовому полі, – Ігор Скороход

«Вісник. Офіційно про податки»

Податкова міліція продовжує активну боротьбу з недоброчесними підприємцями, які шукають шляхи швидкого збагачення за рахунок ухилення від сплати податків до держбюджету. Лише за I квартал 2019 р. економічний ефект від діяльності столичних слідчо-оперативних підрозділів становив 1,2 млрд грн. Про боротьбу з різноманітними тіньовими схемами у сфері оподаткування, що зміниться для податкової міліції і бізнесу зі створенням нового правоохоронного органу НБФБ, а також про основні завдання на 2019 р. в ексклюзивному інтерв’ю «Віснику» розповів Ігор СКОРОХОД, перший заступник начальника ГУ ДФС у м. Києві, полковник податкової міліції.

 

Ігоре Володимировичу, що змінить для податкової міліції ухвалення парламентом законопроекту про Національне бюро фінансової безпеки? Чого чекати бізнесу, який вже зараз висловлює побоювання щодо збільшення тиску зі створенням нового правоохоронного органу?

– На мою думку, чекати швидкого утворення нового органу не слід, адже цей процес потребує колосальної роботи по докорінній зміні чинного законодавства України, на яку у Верховної Ради в передвиборчий сезон просто не вистачить часу. На сьогодні навіть концепція майбутнього НБФБ чи іншого органу ще остаточно не узгоджена, і саме тому будь-які побоювання дуже передчасні. Так, зміни потрібні, але вони повинні бути виваженими та дуже добре продуманими, адже ми маємо багато прикладів, коли повна руйнація якоїсь інституції не давала очікуваного результату, а новостворені структури внаслідок тих чи інших обставин не в змозі стовідсотково виконувати завдання, що стоять перед ними.

 

Охарактеризуйте результати роботи слідчо-оперативних підрозділів ГУ ДФС у м. Києві за І квартал 2019 р. Які показники Києва у розрізі всієї України?

– Протягом І кварталу 2019 р. працівниками слідчих підрозділів фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у 826 кримінальних провадженнях. За цей період закінчено досудове розслідування у 196 провадженнях, що становить 29% від загальної кількості по Україні, в тому числі за ч. 3 ст. 212212-1 ККУ – 33.

Закінчено (з обвинувальним актом працівниками слідчого управління фінансових розслідувань) 92 кримінальних провад­ження, що становить 32% від загальної кількості по Україні, в тому числі чотири – з кваліфікуючою ознакою організованої групи (33 % від загальної кількості по Україні – 12), з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності – 58, що становить 36% від загальної кількості по Україні, з яких за ч. 4 ст. 212212-1 ККУ – 22, закрито 46 кримінальних проваджень.

За цей cамий період, після закінчення слідчими кримінальних провадженнь відшкодовано завдані державі збитки у розмірі майже 59 млн грн, що становить 21% від загальної суми відшкодованих збитків по Україні.

З метою забезпечення відшкодування завданих державі збитків у закінчених кримінальних провадженнях накладено арешт на майно на суму більше ніж 32 млн грн.

Також у І кварталі 2019 р. оперативними підрозділами податкової міліції м. Києва припинено діяльність шести «конвертаційних центрів» (26% від загальної кількості по Україні) і 78 фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності, що входили до їх складу, проведено 89 перевірок контрагентів, донараховано більше 78 млн грн до бюджету з урахуванням перевірок попередніх періодів сума становить майже 95 млн грн (28% від загальної кількості по Україні).

За звітній період за фактами подання незаконних заявок на відшкодування ПДВ з бюджету розпочато 23 кримінальних провад­ження на загальну суму ПДВ 516,9 млн грн (58% від загальної кількості по Україні).

Під час відпрацювання матеріалів щодо порушень при здійсненні державних закупівель за матеріалами оперативних підрозділів ГУ ДФС у м. Києві виявлено 30 кримінальних правопорушень, донараховано за результатами перевірок у сфері держзакупівель – 101,5 млн грн, стягнуто до бюджету з урахуванням перевірок минулих періодів – 73,1 млн грн (44% від загальної кількості по Україні).

При проведенні заходів з контролю за дотриманням законодавства у митній сфері виявлено 42 кримінальних правопорушення на загальну суму 170,6 млн грн, з яких 75,1 млн грн вже відшкодовано. В рамках кримінальних проваджень накладено арешт на майно на загальну суму 122,9 млн грн (32% від загальної кількості по Україні). Крім того, ліквідовано чотири центри мінімізації митних платежів (25% від загальної кількості по Україні).

Також у І кварталі 2019 р. оперативними співробітниками ГУ ДФС у м. Києві з незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на загальну суму 24,2 млн грн, виявлено три підпільних виробництва з фальсифікації лікеро-горілчаних виробів.

 

Окремі експерти, посилаючись на Закон №1797-VIII, яким з ПКУ було вилучено розділ «Податкова міліція», наголошують на незаконній діяльності податкової міліції. Як Ви ставитеся до таких претензій?

– Переконаний, що повертатись до цього питання недоречно, адже таку дезінформацію поширюють лише ті, хто зацікавлений в дискредитації нашої діяльності з метою отримання винагороди.

Невже суд видав би хоча б один дозвіл на проведення слідчих дій нібито неіснуючій структурі? Хочу звернути увагу, що ми працюємо виключно у правовому полі і наші права та обов’язки визначено одразу декількома законами України, а не лише ПКУ.

 

Розкажіть про основні напрями діяльності податкової міліції міста Києва? На чому зосереджена найбільша увага? Які сфери діяльності найчастіше фігурують в матеріалах кримінальних проваджень?

– Столична податкова міліція тримає в полі зору всі без винятку сфери економіки, адже ні для кого не секрет, що у Києві сконцентровано більшість економічно активних суб’єктів господарювання та фінансових ресурсів.

Одними з найпріоритетніших напрямів нашої роботи є ліквідація «конвертаційних центрів» та відпрацювання платників, які скористались їх протиправними послугами, протидія незаконному відшкодуванню ПДВ з держбюджету, а також розкраданню коштів при здійсненні державних закупівель. Також значну увагу ми приділяємо питанням протидії різноманітним кримінальним правопорушенням у сфері зовнішньоекономічної діяльності та боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів. Але це не весь перелік, адже на сьогодні майже в усіх сферах господарювання значна кількість суб’єктів працює за сірими або навіть чорними схемами, і саме вони потрапляють до зони нашої уваги.

 

Минулого року значну увагу приділялося боротьбі з «конвертаційними центрами», кількість яких швидко збільшувалася. Чи змінилася ситуація цього року?

– Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан, який координує діяльність підрозділів податкової міліції, переконаний, що таке явище, як «конвертаційні центри», зникне лише тоді, коли замовникам послуг з конвертації стане економічно невигідно, і я повністю в цьому з ним згодний. Ми ж зі свого боку робимо все, щоб вартість таких послуг постійно зростала, і таким чином наближуємо час їх зникнення.

Зловмисники кожного разу намагаються вибудовувати нові схеми, залучають різні структури для отримання необлікованої готівки, але це їм не дуже допомагає. Наприклад, один з «конвертаційних центрів», діяльність якого нами спільно з Генеральною прокуратурою було припинено нещодавно, отримував готівку від широкої мережі тютюнових кіосків, розташованих по всьому Києву. Цигарки продавались населенню, а в кінці дня шляхом втручання в систему реєстраторів розрахункових операцій виторг зменшувався у 10 разів. Після цього до центрального серверу ДФС направлялися відомості про виторги, занижені у 10 разів. Необліковану готівку під охороною приватної фірми звозили до тіньового офісу КЦ, де проводили її неофіційний облік, сортування та підготовку для передачі замовникам, а документально відображали продаж сигарет в адресу підконтрольних фігурантам компаній та підприємствам реального сектору економіки. Під час обшуків у ділків вилучено понад 4 млн грн готівкою, печатки транзитних підприємств, чорнові записи, первинні бухгалтерські документи, комп’ютерну техніку тощо.

 

До яких сумнівних, незаконних схем найчастіше вдається бізнес, намагаючись оптимізувати свої податки?

– Ми не маємо нічого проти оптимізації податків, якщо вона відбувається в правовому полі, однак сьогодні, на жаль, бізнес не оптимізує податки, а ухиляється від їх сплати з використанням різноманітних злочинних схем. Частіше всього у цих схемах використовуються так звані «фіктивні» фірми, зареєстровані на підставних осіб. Значне спрощення процедур державної реєстрації суб’єктів господарювання ускладнило нашу роботу, однак ми маємо певний досвід, який дає змогу ефективно протидіяти такому явищу, як фіктивне підприємництво.

 

Чи можливо у нашій країні, щоб усі платили податки на 100%, не вдаючись до фіктивних схем ПДВ, «сірих» схем з оформленням ФОПів тощо? Що, Ви вважаєте, потрібно для того, щоб бізнес нарешті почав працювати прозоро?

– На мою думку, досягти 100-відсоткої сплати податків не вдалося жодній країні світу, а в нас ситуація з масовою несплатою податків викликається відсутністю звички їх сплачувати. Порівняйте: в більшості країн Європи до сплати податків громадян привчають з дитинства, а у нас пройшло менше 30 років від того, як усе перестало бути державним, і виникла необхідність у формуванні податкової системи. За цей період вже багато чого змінилось, простежуються певні позитивні тенденції, але мені здається, що наше суспільство поки ще не звикло сплачувати податки і потрібно ще багато часу для того, щоб ця звичка стала безумовною, на рівні рефлексу.

 

За останні роки для полегшення ведення бізнесу з боку держави зроблено чимало кроків, одним з яких є мораторій на перевірки. На Вашу думку, виправдала себе така лояльність до підприємництва? Чи став бізнес більш усвідомлено і відповідально підходити до сплати податків?

– На жаль, українцям поки не вистачає відповідальності у питанні сплати податків, і для деяких нечистих на руку підприємців подібні мораторії були вигідними. У якій ще країні держава створює контролюючі структури і сама позбавляє їх права цей контроль здійснювати? Я переконаний, що ніякі мораторії прозорому бізнесу не потрібні, адже якщо в тебе все гаразд, то чого тобі боятись перевірок?

 

Щодо підакцизних товарів – як просувається боротьба з нелегальними заправками і незаконними схемами на ринку палива?

– В столиці, на відміну від регіонів, питання нелегальних заправок не стоїть так гостро, адже завдяки тісній співпраці з Київською міською державною адміністрацією та іншими державними структурами нам практично вдалося їх позбутися. Водночас ми отримуємо інформацію щодо тих чи інших порушень на ринку пально-мастильних матеріалів і своєчасно на неї реагуємо. Зокрема, протягом минулого року нами було вилучено майже 4 тис. т ПММ вартістю понад 103 млн грн, а вже у І кварталі цього року – 290 т вартістю близько 8 млн грн.

 

Детінізація ринку праці стала минулого року одним із пріоритетних завдань органів ДФС. Як спрацювала у цьому напрямі податкова міліція?

– Враховуючи специфіку нашої роботи, а саме протидію кримінальним правопорушенням, хочу повідомити саме про цю складову. Минулого року нами було виявлено 20 кримінальних правопорушень, в рамках яких до бюджету було відшкодовано близько 20 млн грн, а з початку поточного року розпочато 10 кримінальних проваджень за фактами ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску, а також за фактами невиплати заробітної плати, по яких вже відшкодовано майже 4 млн грн.

 

Одним з важливих питань роботи контролюючих органів є підбір кадрів. Що ви можете сказати з цього приводу?

– Кадрове питання для нас досить болюче. Не секрет, що рівень грошового забезпечення співробітників податкової міліції, не дивлячись на економічний ефект для бюджету від їх діяльності, не йде ні в яке порівняння з іншими правоохоронними органами, і в першу чергу – з новими, антикорупційними. Саме тому спостерігається деякий відтік кваліфікованих кадрів, адже різниця у фінансуванні дається взнаки. Однак більшість співробітників, на мою думку, відчуває, що вони роблять по-справжньому важливу роботу із забезпечення додаткових надходжень до бюджету, за рахунок яких країна розвиватиметься, і саме тому, незважаючи на складнощі, продовжують працювати саме у податковій міліції. Крім того, кожного року до нас вливається молоде поповнення – випускники факультету податкової міліції Університету ДФС, з якими я особисто регулярно проводжу виховні зустрічі. І мене дуже тішить те, що ми не тільки передаємо їм свій досвід, але й ці молоді хлопці і дівчата постійно вчать нас чомусь новому.

 

Зважаючи на підсумки минулого року та І квартал поточного, які основні завдання ставите перед слідчо-оперативними підрозділами ГУ ДФС у м. Києві на 2019 р.?

– Основні завдання у нас залишаються незмінними – забезпечення додаткових надходжень до бюджету за рахунок детінізації економіки, усіх її сфер.

Ірина РИБНІЦЬКА,
кореспондент

***

Читайте також: Економічний ефект від роботи податкової міліції у 2019 році – 6,3 млрд грн

Джерело: Вісник. Офіційно про податки

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»