Нагадаємо, що 7 березня 2022 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану». Зокрема, ним підрозділ 10 розділу XX ПКУ доповнено пунктом 69.
Втім, з 17 березня до нового пункту вже внесли зміни – Законом №2120!
Так, на початку війни за пп. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (у редакції Закону №2118) податкові перевірки не розпочиналися, а розпочаті перевірки були зупинені.
Наразі підпункт 69.2 викладений у новій редакції. І законотворці за обома варіантами зробили винятки.
Податкових перевірок зараз немає, крім:
– камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за винятком товарів (продукції), визначених пп. 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 ПКУ.
Увага! Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
– фактичних перевірок. Якщо з камеральними перевірками ситуація більш-менш зрозуміла, то питання проведення фактичних перевірок багатьох бізнесменів засмутило.
Повне відновлення фактичних перевірок
Спершу слід сказати, що з 17 березня до ст. 80 ПКУ щодо підстав проведення фактичних перевірок внесені зміни щодо розрахунків картками. Зокрема, до:
1) пп. 80.2.2 ПКУ, який вказує на проведення фактичних перевірок з підстав наявності та/або отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі зі забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
2) пп. 80.2.3 ПКУ в частині підстави проведення фактичних перевірок у разі письмового звернення покупця (споживача), про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Отже, під удар наразі потрапили всі торговельні заклади, заклади громадського харчування, заклади надання послуг (салони краси, інші послуги) тощо, які мають приймати як готівку, так і картки для розрахунки за товари, послуги.
Нагадаємо, що Держпродспоживслужба неоднарозово наголошувала, що усі торговельні мережі мають приймати платіжні картки для розрахунків без жодних обмежень. Адже після початку війни РФ проти України виявлено значну кількість фактів відмов у оплаті карткою. І особливо це спостерігається серед ФОПів.
Зі своєї сторони й НБУ закликав операторів торговельних мереж та заправних станцій – від малих до великих – не допускати жодних відмов у прийнятті безготівкової оплати.
Писали про це нещодавно і ми (дивіться новину за посиланням).
Тож за таких умов питання поновлення фактичних перевірок органами ДПС під час дії воєнного стану є певним чином виправданим.
Крім того, слід звернути увагу й на те, що з-під мораторію виведені ВСІ фактичні перевірки без жодних обмежень. Тож, йдеться про фактичні перевірки з будь-яких підстав, наведених у ст. 80 ПКУ.
Варто зазначити, що зміни внесені й до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Тож наразі мораторій на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, поширюється на проведення лише документальних перевірок. Слово «фактичних» вилучено.
Важливо! Постановою КМУ №89 був скорочений строк дії обмежень, встановлених п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, дозволивши проведення тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок юросіб, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними.
Законом №2120 внесені зміни й до абзацу десятого п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Зокрема, відтепер фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, та які були тимчасово зупинені на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, можуть бути поновлені/продовжені та проведені без прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. І стосуються вони як юросіб, так і ФОПів.
Але є і хороші для бізнесу новини – з п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вилучені такі підстави для проведення фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства щодо:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ.
Чи такі перевірки наразі потрапили під мораторій чи йдеться про внесення косметичних правок до п. 52-2 через прийнятий п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (в редакції коментованого нами Закону №2120)? Це питання до податківців.
Відповідальність за виявлені порушення під час фактичних перевірок
За умовами п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених цим підпунктом, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи. Тобто не тільки фактичні перевірки, а й штрафи будуть.
Увага! Мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого КМУ, у такому випадку щодо підакцизних товарів не застосовується. Йдеться про неможливість посилання платників податків на вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) як на обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства. Тобто, якщо РРО-порушення будуть щодо підакцизних товарів, за це податківці штрафуватимуть так само, як і до війни.
Окремо відзначимо, що ст. 114 ПКУ щодо відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, доповнена п. 114.5. За цим новим пунктом положення ст. 114 ПКУ (у т.ч. й в частині обмеженого розміру відшкодування шкоди – не більше 50 розмірі мінзарплат) не застосовуються у разі, якщо шкода, заподіяна бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, зумовлена дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Перевірок з ЄСВ поки що не буде
Зазнав змін й розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ. Він доповнений, зокрема, п. 9-23, яким встановлюється мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.
Увага! Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану.
Податкова застава при передачі майна на користь ЗСУ
Відповідно до п. 69.21 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог ст. 92 ПКУ. При цьому у разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.
Єдине питання: чи потрібно повідомляти органи ДПС (податкового керуючого) про прийняття такого рішення керівника військово-цивільної адміністрації?
Важливо знати, що узгоджувати такі операції з податковим керуючим не потрібно – ст. 92 у разі вилучення майна керівником військової адміністрації не застосовується. Втім, скоріш за все повідомити про таке рішення податкового керуючого варто – в цілях звільнення такого майна з під податкової застави. Нагадаємо, що у разі вилучення майна за рішенням керівника військової адміністрації має бути складений акт за формою у додатку до Постанови КМУ №998, який й буде у подальшому підставою для отримання відповідного відшкодування (яке має бути спрямовано на погашення податкового боргу платника податків).
